Новини, в яких згадується Крістофер Нолан

Зої Кравіц і Пол Дано приєдналися до акторського складу адаптації коміксів DC «Бетмен», головну роль в якому виконає Роберт Паттінсон.

З самого дитинства мама називала Артура щасливчиком і казала йому посміхатися. І тепер він буквально надягає щасливе обличчя, працюючи клоуном за викликом і намагаючись розсмішити людей. Але далеко не всі оцінюють його зусилля по заслугах; багато хто знущається над ним, плює йому в його загримоване обличчя і б'є, поки він безпорадно лежить на асфальті... Але Артур не збирається кинути свої спроби нас розсмішити, ось тільки його бенефіс обернеться для Ґотема справжнім пеклом.

Минулорічний фільм про хитрих злочинниць «Вісім подруг Оушена», де одну з героїнь зіграла Енн Гетевей, нехай і не став хітом, але окупив свій бюджет в 4 рази, так що Голлівуд вирішив продовжити тему жінок-аферисток на великому екрані. На цей раз Гетевей дісталася вже головна роль, але знову не в оригінальному фільмі, а в рімейку. Причому рімейку рімейка. Адже «Шахрайки» – це рімейк картини «Відчайдушні шахраї» зі Стівом Мартіном і Майклом Кейном, який в свою чергу є рімейком комедії «Казка на ніч» з Марлоном Брандо і Девідом Нівеном. Так що Голлівуд вже традиційно перезнімає цю аферу раз на 20-30 років, адаптуючи її під сучасного глядача. Яким же вийшов цей новий рімейк?

Посуньтеся, Бетмен, Супермен і Диво-жінка. Супергеройський екшен «Аквамен» вже заробив у світовому прокаті $971,5 млн, обігнавши таким чином всі інші кінофільми всесвіту DCEU.

Супергеройський екшен «Чорна пантера» заробив у світовому прокаті 1 мільярд доларів, ставши одним із найуспішніших фільмів MCU.

У Голлівуді завершилася 90-а церемонія нагородження «Оскар». Дізнайтеся, хто пішов цієї ночі додому із золотою статуеткою.

Романтичне фентезі «Форма води» принесло мексиканському режисерові Гільєрмо дель Торо відразу 3 номінації на «Оскар».

У вівторок, 23 січня, Академія кінематографічних мистецтв і наук оголосила список номінантів на 90-у премію «Оскар».

Лауреатами 75-ї премії «Золотий глобус» стали кінокартини «Три білборда на кордоні Еббінга, Міссурі», «Темні часи» і «Леді Берд».

Лідером за кількістю номінацій на премію «Золотий глобус» цього року стало фентезі Гільєрмо дель Торо «Форма води», яка претендує на 7 статуеток.

Нове творіння Крістофера Нолана «Дюнкерк» не тільки підкорило критиків і глядачів, але й заробило пристойну касу.

Став відомий шорт-лист фінальних кандидатів на пост режисера шпигунського екшену «Бонд 25».

Нова фічуретка «Дюнкерка» присвячена зйомкам повітряних боїв за участю британських винищувачів «Спітфайр», на яких у фільмі літали герої Тома Гарді і Джека Лаудена. Продюсер Емма Томас розповідає, що такі реалістичні сцени за участю літаків неможливо було створити на комп'ютері, тому вони знімали все по-справжньому. Лауден описує свої враження від зйомок як «найкрутіша річ, в якій я коли-небудь брав участь», а Крістофер Нолан каже, що для них ці сцени були одним з найважливіших аспектів фільму, оскільки вони прагнули, щоб глядач був повністю в них залучений.

Ви вже можете подивитися «Дюнкерк» в українських кінотеатрах. Чому він є одним з кращих фільмів року, читайте в нашій рецензії.

Фільмів про Другу світову війну знято чимало. До цієї теми зверталися кінематографісти з усього світу, включаючи Стівена Спілберга, Квентіна Тарантіно і Терренса Маліка, і інтерес до неї не вичерпується. Тепер настав час створити свою військову симфонію і Крістоферу Нолану.

З усіх численних реальних подій Другої світової Нолан вирішив перенести на екран масштабну операцію з евакуації союзних військ з пляжів Франції, яка була проведена в травні-червні 1940 року. Тоді британських, французьких і бельгійських солдатів з усіх боків оточили німці, з кожним днем, кожною годиною сильніше відтісняючи їх до моря, бомблячи з повітря і відправляючи на дно будь-який військовий корабель, нехай навіть там перебували поранені. Солдати чекали й молилися, а деякі вже й не вірили, що зможуть звідти вибратися, але потім сталося справжнє диво...

Коли був озвучений каст фільму, куди увійшли такі визнані актори, як Том Харді, Кілліан Мерфі, Марк Райленс і Кеннет Брана, його очікування зросло у сто разів, але тут Нолан вирішив здивувати. Він віддав перерахованим вище акторам ключові, але не основні ролі, і вивів на передній план молоду гвардію в особі Фьена Вайтхед, Тома Глінна-Карні, Баррі Кеогана, Джека Лаудена та мегапопулярного співака і актора-початківця Гаррі Стайлса. Режисер створив для них найбільш близькі до реальності – наскільки це було можливо – умови з тисячною масовкою у військовому обмундируванні і постійними вибухами навколо, і після хлопці самі зізнавалися в закулісних інтерв'ю, що їм доводилося не стільки грати, скільки реагувати на події.

Для них це був дебют у великому кіно такого масштабу, і кожен з них відмінно впорався з поставленим завданням, втіливши молодого солдата, який хоче будь-якою хитрістю потрапити на відпливаючий корабель; юнгу, який разом з батьком їде на невеликій яхті рятувати своїх солдатів; пілота-аса, який буде битися в повітрі до останнього; хлопця з добрим серцем, який хоче стати героєм; і солдата, який хоче додому, але боїться повернутися туди з ганьбою. За кожного з них переживаєш і напружено чекаєш, чим завершаться їх прагнення і спроби покинути проклятий пляж.

« – Куди ви?

– В Дюнкерк.

– Я не повернуся. Там вірна смерть.

– Від цього не сховаєшся, синку.»

Що стосується відомих акторів, то Мерфі зіграв тут, можливо, свою найкращу роль у всій кар'єрі. Він прекрасно знав, що його персонаж не головний, але виклався на всі сто відсотків і навіть більше, втілюючи контуженого солдата, чий психічний стан зробив його дуже небезпечним. Райленс знову показав майстер-клас в тому, як залишатися спокійним за будь-яких обставин, що ймовірно принесе йому номінацію на «Оскар». З Брани вийшов достойний офіцер, який покине пляж тільки з останнім солдатом, а за героя Харді в його повітряній дуелі ви будете переживати до самого кінця, і разом з Лауденом кричати: «Давай, Феррьєр!».

Найбільш емоційним моментом історії є сцена, коли наочно бачиш, як за всіма цими солдатами буквально «прийшов їхній дім». В очах Брани стоять сльози, як і в очах глядачів. Це неймовірний епізод, дуже гарний, а у військових фільмах таких мало. Дивишся на те, як на горизонті з'являються тисячі цивільних суден, і комок стоїть у горлі. Німці напевно були приголомшені цим видовищем не менше союзних військ, які вже втратили всяку надію. Герой Брани говорив, що можуть врятуватися від сили 30-40 тисяч, а рятується 330 тисяч! Нехай це відступ, нехай це лише 1940 рік, попереду ще багато битв і багато втрат, нехай герой Стайлса вважає, що вони підвели свою країну, але, як на мене, спасіння стількох людей – це одна з найкращих сторінок історії. І в кінці дня цього було більш ніж достатньо.

Ще недавно здавалося, що після епічного «Інтерстеллара», де Нолану підкорилися весь простір, час і спецефекти, режисерові не вдасться перевершити самого себе, але, вибравши тему Другої світової, він не прогадав. Нелінійне оповідання робить фільм унікальним у своєму жанрі, змушуючи стежити за трьома паралельними історіями на суші, на воді і в повітрі, поки вони дивним чином не переплетуться в сильний фінал. Більш того, знімаючи на камери IMAX, Нолану дійсно вдалося створити на великому екрані 3D-ефект без безпосереднього 3D. Ці загальні плани блакитного неба, сірого пляжу і темно-синього моря просто поглинають тебе при перегляді. А музику Ханса Циммера тут відчуваєш усіма фібрами душі і клітинами тіла; вона проникає в тебе, пронизуючи наскрізь і приковуючи до крісла в кінотеатрі.

«Дюнкерк» – одна з кращих оригінальних кінокартин року, яку із задоволенням захочеться переглянути під настрій (або коли знову виникне бажання політати разом з Харді на «Спітфайрі»). Нолан створив ще один дуже насичений і цілісний фільм, який є довершенним сам по собі і не вимагає ніяких продовжень, як би сильно ви не прив'язалися при перегляді до його персонажам. Ми бачимо їх прибуття додому (це не спойлер, вчіть історію) і відпускаємо їх з чистою совістю. А в світі сіквелів, пріквелів і рімейків це ніби ковток свіжого морського повітря.

Вже з величезним нетерпінням чекаю, чим же нас порадує Нолан наступного разу. Він зізнався, що хоче зняти фільм про Джеймса Бонда... але за що б цей режисер не взявся в майбутньому, тепер немає ніяких сумнівів, що це буде якщо не черговий шедевр, то як мінімум перлина у світі сучасного кінематографа. Більш скромним словами тут не місце.

Скільки б ні було знято фільмів про Другу світову війну, Нолан показав, що в ній ще залишилися непрочитані сторінки. І режисер без зайвої метушні занурює в них з головою, показуючи, як відвага простих людей рятує сотні тисяч життів.

Творець трилогії «Темний лицар» Крістофер Нолан зізнався, що бажає прикласти свою руку до Бондіани.