Довгоочікувана і багатообіцяюча екранізація популярної комп'ютерної гри World of Warcraft, яка свого часу змусила прикипіти до екранів моніторів ціле покоління, нарешті, дісталася до українських кінотеатрів. І ось починається епічне протистояння Альянсу і Орди, боротьба за наш світ, в якому, здається, може вижити лише хтось один...
Режисер Дункан Джонс є новачком в жанрі фентезі, але його амбіції при створенні «Варкрафта» могли б вразити будь-кого. Він з головою поринув у створення цілого світу з його різними расами, магією і битвами, та й свою здатність бути переконливим оповідачем він вже довів раніше, знявши «Місяць 2112». Але у всьому цьому складному процесі він втратив щось дуже суттєве, що так і залишило витати «Варкрафт» над поверхнею багатого і чарівного світу, замість того, щоб зануритися в нього з головою.
Для тих, хто не грав днями безперервно в Warcraft, розібратися в основних героях цієї історії буде не так-то й просто, оскільки їх подання та введення в оповідання сумбурні і зім'яті, але поступово риси деяких персонажів проступають все чіткіше, дозволяючи навіть проникнутись до них симпатією.
Головним героєм «Варкрафта» виступає воїн Андуїн Лотар, права рука короля у військовому плані і брат дружини короля. Красень в масивних обладунках, йому просто судилося стати лідером людей, але і роль воєначальника його цілком влаштовує. Гуморний та простий, Лотар швидко виходить на передній план, вигідно виділяючись серед інших людських персонажів, але при перегляді не залишає відчуття, що він тільки грає роль бравого вояки, ховаючись за цією маскою і не показуючи себе справжнього. Особливо, це почуття посилюється після пережитого ним у фіналі, коли він тут же мало не миттєво повертається до колишньої бадьорості духу. Зірка «Вікінгів» Тревіс Фіммел досить впевнено тримається як на полі битви, так і з королем, але він так і не розкрив свого героя.
Орки приходять в світ людей зі своєї гинучої пустки за допомогою чорної магії Гульдана, що відкрила портал з допомогою життів полонених. І перше, що вони починають робити? Знищувати все навколо, беручи в полон усіх, хто потрапляє під руку: і жінок, і дітей. Режисер якось говорив, що прагнув врівноважити історію, щоб в рівній мірі були показані люди і орки, щоб глядач зміг співпереживати і тим, і іншим, але нехай тут орки і не такі, як у «Володарі кілець», їхню кровожерливість і ставлення до беззахисних і в рази менших людей, чиї села вони випалюють, не робить їм честі. Єдиним, кому це все не по душі, виявляється вождь Дуротан, але незважаючи на те, що він нібито великий лідер, ніхто з його племені не бажає підтримати і вже тим більше домовлятися з людьми про мир. Такий ось парадокс. Зате якщо при створенні Гульдана від актора Деніела Ву майже нічого не залишилося, то Тобі Кеббелл шикарно «зрісся» зі своїм Дуротаном, якого з цікавістю розглядаєш до кінця фільму. Ось, де симбіоз людини і технології захоплення руху проявився у всій красі.
Люди також не пасуть задніх у магії, представляючи свого Зберігача Медива і талановитого хлопця Кадгара, який кинув навчання, але не розгубив свій талант. Обидва Бен Фостер і Бен Шнетцер інтригують своїми персонажами, оскільки не можу згадати, коли в останній раз на екрані була присутня така красива і могутня магія, але одночасно вони обидва якісь невпевнені і здаються слабкими, незважаючи на свою силу. Адже сила великого мага не тільки в синіх імпульсах світла, які він викликає, а й в тому, як він себе подає і без них.
Король і королева Азерота Ллейн Рінн і Леді Тарія дуже по-королівськи виглядають у своїх покоях з золотими левами, але в якості променя надії для свого народу в темні часи вони доволі посередні. Домінік Купер і Рут Негга набагато більш крутою парою виглядають в новому серіалі «Проповідник», ніж тут, на троні Азерота.
Центральну роль в «Варкрафті» грає також полуорчиха Гарона, яка в силу своєї змішаної крові не може знайти собі місця ні серед орків, ні серед людей. Потішена людською добротою, Гаронна навіть закохується в Лотара, але через свою дурість і підступність сценаристів робить все, щоб головний герой не просто не був з нею, а й зненавидів її. Хоча Полі Петтон навіть дуже пасує такий зеленуватий відтінок шкіри і невеликі ікла, але її героїня з тієї ж «Місії неможлива: Протокол Фантом» набагато більш цільна, крута і варта називатися героїнею, ніж Гарона.
Ще двома незабутніми орками на екрані виступають кращий друг Дуротана Оргім, котрий лисий і з великим молотом, і пособник Гульдана Чорнорук Руйнівник, котрий з масивними наплічникам і кільцем у носі. Втілили їх Роберт Казінскі до речі, великий шанувальник гри Warcraft, і Кленсі Браун, чия фільмографія скоро перевалить за 250 ролей, і зробили вони це чудово, оскільки їх другопланові герої чи не єдині, які знаходиться в цій історії-на своєму місці.
Як для першої частини потенційної франшизи, яку і зняли буквально першою частиною, де сюжет лише починає розвиватися і навіть не намагається поставити хоч якусь виразну крапку, «Варкрафт» досить слабкий і добігає до фінішу, як захеканий марафонець. Кінокартина почасти нагадує «Бетмен проти Супермена» – багато шуму, зовнішнього пафосу і завищених очікувань, але сирий сюжет, метання з боку в бік, і непереконливі персонажі псують все враження. А під кінець Джонс, мабуть, надихався «Грою престолів», оскільки були вбиті не тільки непотрібні і ніякі персонажі, а й ті, яких хотілося б побачити в продовженні, якщо воно справді буде.
Не залежно від того, скільки серед нас шанувальників гри Warcraft, більшість з нас любить жанр фентезі і піде дивитися її екранізацію саме з цієї причини. Але ми любимо фентезі не тільки через гучні спецефекти, хай якими б крутими вони не були, та й не за грим або детальні костюми, що теж не зайве. Ми любимо фентезі за справжніх героїв і справжнє протистояння добра і зла, до якого нас підводять із завмиранням серця. А цього тут, на жаль, не спостерігається.
Взявшись за екранізацію популярної комп'ютерної гри і пообіцявши революцію на даному полі битви, варто пам'ятати про те, що важливо при цьому не тільки створити переконливих величезних орків з дредами і ірокезами, але і вкласти в них щось суттєве.
). Предвкушаю, что 2-й фильм - это 2-я война, а 3-й - собственно спасение Древа Жизни. И да - мысли по поводу вышедшего фильма только по трейлерам. Посмотрю на днях.
