Рецензія на фільм «Хітмен»

Сказати, що під час перегляду зал «ридаль піцтулом» - значить не сказати нічого. Я б на місці виробників не став допускати фільм до перегляду в Росії. Або хоча б змінив жанр на комедію...

Отже, НАРОДНИЙ ПОЩА або все, чого ми не знали про Росію.

- Ви знали, що Російського президента звати Михайло Белікофф? І те, що він - рідний брат трансвеститоподібного торговця зброєю й наркотиками, який живе в Туреччині? Ну як же так, соромно, соромно.

Якось, такого, виходить, обрав великий російський народ. Народний президент, так сказати. Живе він, до речі, з повією, яку щоночі безсовісно б'є.

До речі, це напевно братик підкинув Михайлику досить грошей на двійників як у Хуссейна. Паралель теж забавляє.

- Ви знали що десь у центрі Санкт-Петербурга (недалеко від споруджуваного хмарочоса, мгм) є будинок у римському стилі із загадковим написом над входом, усвідомити який не зміг навіть мій, затертий на філфаку мозок: «Народиний Театир імені (когось)»?

Як мені це нагадало пасторальних "Soldiers of Fortune" з їхнім російським поясненням «Грозний вхід!» під написом Dangerous Entrance... Про солдат, які кричать «Упусти свій пістолет!» навіть не згадую...

- Всі, від народного президента Росії до капітана Міліції (форма якого виглядає як музейний експонат), розмовляють на чистій англійській. Ну розуміє - адже агент інтерполу приїхав. Як же тут у бруд обличчям вдарити..

- Поштові скриньки в Росії зроблені з жовтого пластику й висять на стінах. Написано на них крупно і ясно - POST. поруч, очевидно для неросіян - ПОЩА.

- Навіть у російській глибинці можна роз'їжджати на «Ауді», не боячись бути «кинутим» Бидлом Росії, а в будь-якій халупі на розі можна купити СЕНДВІЧІ в класичному коричневому паперовому пакеті. Ось так от.

- Офіс ФСБ виглядає як бібліотека, по якій носяться юрби народу в піджаках зі стосами паперів в одній руці й чашкою кави в іншій. До речі, ввечері він закривається й там нікого немає. Уночі ФСБ не працює. Такі от, народинні захисники.

- Спецназ ФСБ (наш народиний бійці) мабуть поголовно набирають із шанувальників «Зоряних війн». Хто інший погодиться виходити на спецзавдання, одягшись під Дарта Вейдера? Літера «С» в абревіатурі ФСБ, написаній на спинах, до речі повернена в іншу сторону. Це щоб ви знали.

Ні, не все так погано - коли спецзавдання немає, нашим народиним бійцям досить надягти маски, придбані в найближчому секс-шопі для зубрил під каски, більше схожі на перефарбовані алюмінієві миски. Зате в такому вигляді їх цілими взводами пускають до церкви.

- Церкви в нас, до речі, обслуговуються попами у винятково святкових вбраннях. Особливо коли у церкві проходять похорони відомого мафіозі. Так, а лавки в нас по такому випадку виставляють як у католиків - рядками.

Але горе лисому бійцеві, який один зайшов у таку годину в церкву, зі знаком якості на потилиці. Якщо його не пришпилить канделябром до підлоги засівший у підсобному приміщенні Шао-Ліньський чернець (таких досить давно виписують всі православні храми, ви не знали? обмін досвідом), то в крайньому випадку прилетить КА-50 і висадить у терориста, який притаївся у верхній башточці, весь боєкомплект. По-російському так, вагомо.

...У цілому складається враження, що із часів «Червоної Жари» уявлення Голівудських кіношників про Росію не дуже змінилося. Вони дотепер думають, що ранок російської людини це - надяг валянки, вийшов з хати, розігнав ведмедів балалайкою, горілочки ляснув, вушанку заламав і гуляй-Росія.

На додаток до вже описаних в інших рецензіях плюсів можу - на жаль - додати лише один - гарний був момент, коли бритоголовий камрад з терміном придатності на лисині вискочив у вікно готелю... і нітрохи не відволік пару тінейджерів від гри в Hitman 4.

Незважаючи на все це - раджу сходити на фільм (на ранковий сеанс, щоб не шкодувати витрачених грошей), тому що неймовірно підвищує національну гордість.

За цим постановляю -

- фільм дивитися, стібати, сміятися.

- у гру грати, перейматися, проходити.

- Оліфанту привласнити звання народного артиста Росії.

Ура, товариші!