Джессіка Честейн рятує життя
Варшавський зоопарк під турботливою опікою подружжя Яна і Антоніни Забинських щодня залучав безліч відвідувачів різного віку, поки не настала осінь 1939 року, не прийшли окупаційні війська Третього Рейху і не забрали всіх тварин. Але сім'я Забинських не розгубилася, і вирішила влаштувати в спорожнілих вольєрах і тунелях притулок для євреїв, яких вони таємно вивозили з гетто.
Після номінованої на «Оскар» драми «Північна країна» із Шарліз Терон у головній ролі новозеландська режисерка Нікі Каро зняла кілька менш успішних фільмів, але потім вподобала для себе екранізацію бестселера Дайан Акерман «Дружина доглядача зоопарку», натхненну неопублікованими щоденниками Антоніни Забинської. Каро перетворила книгу на кінокартину, повну співчуття до тварин і людей, чиї життя були втрачені або врятувані під час окупації Польщі нацистами.
У центрі оповідання перебуває турботлива дружина наглядача Антоніна, яка однаково сильно любить всіх тварин свого зоопарку і безстрашно їм допомагає, навіть якщо тварини знаходяться в дуже стресовому стані, як мати-слониха, яка народила слоненя що задихається і її грізний чоловік-слон. Але Антоніна без коливань заходить до них у загін і рятує малюка, адже така її натура – допомагати тваринам. Її чоловік Ян також відрізняється любов'ю до всіх живих істот, тому, коли він бачить, яку долю Гітлер приготував їх друзям, які сповідують іудаїзм, відразу ж придумує хитрий план з їх порятунку. Під приводом вивозу з гетто недоїдків, щоб годувати свиней, Ян вивозить за роки окупації звідти понад 300 євреїв, яких разом з дружиною ховає в підвалі свого будинку і тунелях зоопарку. І все це просто під носом у нацистів, адже в їх зоопарку був військовий склад, і постійно чергували німецькі солдати.
Джессіка Честейн продовжує створювати на великому екрані героїнь, що запам'ятовуються, щоразу постаючи в новому образі, але виглядаючи в ньому дуже переконливо. Їй навіть не обов'язково міняти колір волосся, щоб показати глядачеві абсолютно нового персонажа. У «Дружині доглядача зоопарку» вони разом з бельгійським актором Йоханом Хелденбергом виглядають звичайним подружжям того часу, але їх скромні і одночасно великі вчинки, здійснені в ім'я любові до тварин і людей, роблять їх дійсно гідними власної кінокартини. Хоробрість і ризик Забинських складають у фільмі різкий контраст з покорою деяких євреїв, що прямують туди, куди їх відправляють нацисти. Цим подружжя і захоплює, адже саме завдяки таким волелюбним і безмежно добрим Янам і Антонінам, які під страхом розстрілу все одно робили добру справу, у Третього Рейху не було ні єдиного шансу.
Втіленням гітлерівського режиму в людській подобі стає власник зоопарку Лутц Хек, закоханий у Антоніну. Даніель Брюль вже не перший раз грає нациста – варто лише згадати його колоритну роль у «Безславних виродках» Квентіна Тарантіно – і тут йому це вдається на ура. В «Дружині доглядача зоопарку» ми спочатку бачимо його Лутца в довоєнний час у звичайному одязі, коли він по-дружньому ставиться до Забинських, але коли він одягає нацистську форму, то перед нами постає абсолютно інша людина – жорсткий і наповнений відчуттям власної переваги над іншими.
«Дружина доглядача зоопарку» є якимось коктейлем з жанрів, періодично нагадуючи то один, то інший фільм. З «Ми купили зоопарк» кінокартина Каро швидко перетворюється в суміш «Списку Шиндлера» і «Книжкового злодія». З фільмом Стівена Спілберга «Дружину доглядача зоопарку» ріднить схожа історія про людей, які під носом у нацистів рятували життя євреїв, а зі «Злодійкою» – манера подачі теми Другої світової, тобто з розрахунком на глядача від 12 і старше. Тобто тут є лише натяки на вбивства та насильство, які залишаються за кадром. Але тільки за участю людей. Вбивства тварин і закопування їх трупів тут показані без докорів сумління, що викликає дивне ставлення до тих, хто ставить фільму такий рейтинг. Тобто показувати вбитих людей – це перебір, а розстріл тварин – це чомусь нормально. І такі подвійні стандарти залишають після перегляду фільма Каро неприємний осад.
Сім'я Забинських нагадує історією свого життя, що в темні часи варто рятувати всіх, кого тільки можна: і людей, і тварин. Адже кожне життя безцінне.
