Дві королеви і один хлопчик
Спін-офф «Білосніжки і мисливця» без самої Білосніжки Крістен Стюарт, зате з Крісом Хемсвортом у ролі бравого мисливця Еріка був одним з найбільш очікуваних фільмів цієї весни, але цілком імовірно він же стане і тим фільмом, який поховає цю франшизу.
Після скандалу з Рупертом Сандерсом, що зняв оригінал, на режисерській посаді другої частини його замінив Седрік Ніколя-Троян, що є фахівцем з візуальних ефектів і за свою роботу над «Білосніжкою і мисливцем» навіть був номінований на «Оскар». Для нього дана кінокартина стала повнометражним режисерським дебютом, і, як виявилося, дуже провальним по багатьом параметрам. Хоча спецефекти все-таки залишилися тут на висоті.
Спершу сюжет відносить нас назад у часі, показуючи дитинство і юність Еріка, який потрапив у полон і одночасно на службу до Снігової королеви Фреї, чиє серце закрижаніло від нестерпної втрати. Там він тренується не покладаючи рук і стає одним з кращих, поки не порушує головну заборону своєї королеви – закохується в одну з мисливиць. І тут історія перетворюється в банальні спроби довести, що любов – це найпрекрасніше на світі. Причому в цих спробах «Мисливець і Снігова королева», незважаючи на свої похмурі моменти, може дати фору навіть найнаївнішим дитячим казкам. Фентезійний екшен стараннями сценаристів часто віддає дешевою мелодрамою, яка представляє любов аж ніяк не великим і сильним почуттям, а чимось незрілим і слабким.
Кріс Хемсворт відомий своїми геройськими образами, але якщо раптом ви очікуєте побачити тут середньовічного Тора або хоча б Мисливця з першої частини, то, неначе напившись любовного зілля, він остаточно розчинився. Класно, коли герой не завжди серйозний і може відпускати жарти, але не на шкоду ж собі. Ерік з відомого героя на очах перетворюється на якогось блазня, з чийого обличчя рідко сходить дурна посмішка.
Героїня Джесіки Честейн, в яку закоханий Ерік, викликає симпатію, лише коли готова вбити головного героя. Якщо б вони дійсно зійшлися в сутичці не на життя, а на смерть (наприклад, хтось із них або відразу обидва опинилися б під впливом злих чарів), ось це було б видовище. А спостерігати за тим, як її героїню, таку спочатку круту зливають у міру розвитку сюжету, дуже неприємно.
Що ж стосується двох королев даної казки для дорослих, то Емілі Блант прекрасна і трагічна в образі Снігової королеви. Мабуть, вона – єдина, кому можна по-справжньому співпереживати у всій цій суєті. Відчувається, що Фрея не стільки зла, скільки знаходиться в страшенних душевних муках, які ніщо не може втішити – ні армія відданих мисливців, ні завойовані землі.
Повернення Шарліз Терон в образі Злої королеви Равенни – друга причина додивитися фільм до кінця. У кожній своїй сцені вона диявольськи шикарна у всіх цих божевільних нарядах і з поведінкою справжньої королеви, готової підкорювати і панувати за будь-якоу ціну. Тут розкриваються найжахливіші риси її душі, поглиненої темрявою. Але, на жаль, її екранний час тут досить скромний.
Кінокартину навіть складно назвати одноразовою, оскільки додивитися її до кінця і не знемагати від розчарування практично неможливо. Її не рятує ні відмінний акторський склад, ні костюми, ні спецефекти і вже точно не посередні бійки, які нічим особливо не вражають. «Мисливця і Снігову королеву» варто дивитися лише затятим шанувальникам задіяних тут акторів, якщо ви, звичайно, готові все стерпіти.
Дві могутні злі королеви об'єднуються, щоб підкорити собі весь світ, і проти них виступає Мисливець, який повинен перемогти за законом казкового жанру. Але насправді, ніхто з усіх цих мисливців їм і в підметки не годиться.
