Біографія Алека Болдуіна

Біографія Алека Болдуіна

Алек Болдуін – народився 3.4.1958 року в Емітівіллє (шт. Нью-Йорк).

Високий, чорнявий, з яскравими блакитними очами й широкою чарівною посмішкою, Алек Болдуін не випадково заслужив титул «Принца зачарування». Одні називають його сучасним Кері Грантом, інші – молодим Бертом Ланкастером.

Алек Болдуін тим часом і не планував стати актором. Студентом політологічного факультету університету Джорджа Вашингтона він шукав легкий приробіток і знайшов його на знімальній площадці телесеріалу «Клініка в Техасі» (1982). Телевізійники відзначили фотогенічність і природність статиста й порадили йому поміняти професію. Алек Болдуін поїхав у Нью-Йорк і вступив на факультет драми нью-йоркського університету. У Нью-Йорку він продовжував працювати на телебаченні, граючи незначні ролі в «мильних операх». В 1986 році акторові вдалося дебютувати на Бродвеї й навіть одержати престижну нагороду.

Дебют Болдуіна в кіно відбувся у фільмі ізраїльського режисера Амоса Коллека «Лу навічно», і з тих пір його поява в невеликих ролях другого плану («У неї народжується дитина» (1988), «Замужем за мафією» (1988), «Працююча дівчина» (1988) «Бітлджюс» (1988)) стало регулярним. Людиною, що повірила в здатність Алека Болдуіна бути головним героєм, став режисер Джордж Ермітадж. У картині «Майамі-блюз» (1990) Болдуін зіграв гангстера, що за допомогою крадених кредитних карток улаштовує собі шикарне життя в дорогому отелі, мебльованому палісандровим деревом. Але переслідуючий по п'ятах сищик не дає злодюжці насолодитися принадностями розкішного буття. Завжди чарівний і м'який, у цьому фільмі Алек Болдуін продемонстрував бурхливий темперамент, агресивність і сарказм.

Саме цей трагікомічний трилер багато в чому змінив уявлення про Болдуіна-як актора.

Одночасно з «Майамі-блюз» на екрани вийшло «Полювання за Червоним Жовтнем» (1990), гостросюжетна стрічка про пригоди радянського підводного човна, капітан якої вирішив не повертатися на батьківщину. Алек Болдуін зіграв аналітика ЦРУ Джека Райена, що стає безпосереднім учасником захоплюючої операції. Довгі роки він вивчав військово-морські сили Радянського Союзу, і от, нарешті, йому представилася можливість увійти в контакт із могутнім ворогом. У ролі Джека Райена Болдуін виявив не тільки інтелігентність, розум, але й чудову фізичну підготовку, ставши перед глядачами отаким новим Індіаною Джонсом.

Алек Болдуін не відмовляється й від ролей коханців, демонструючи в них неабияку професійну майстерність. Тому запальний, а часом і нахабнуватий чоловік у фільмі «Звичка одружуватися» (1991) зовсім несхожий на м'якого й боязкого шанувальника Аліси в однойменному фільмі Вуді Аллена (1990). До речі, щоб знятися в Аллена, Алек Болдуін відмовився від пропозиції Ф. Кауфмана зіграти Генрі Міллера у фільмі «Генрі й Джун».

У 1993, він повернувся у Нью-Йоркський Університет, щоб закінчити його. У тому ж році Болдуін знімається у фільмі «Тінь» – екранізації популярних у 30-х роках коміксах. Тінь – друге «Я» блискучого плейбоя Лемонта Кренстона, минулого короля злочинного світу. Йому протистоїть нащадок Чингіз-Хана – Шива-Хан, який прагне опанувати світом.

19 серпня 1993 Алек одружився з Кім Бесінджер, церемонія проходила в рідному містечку неподалік від містечка, в якому він народився і виріс. Цьому весіллю передували довгі залицяння Аліка. Можливо, вирішальним для Бесінджер була історія з фільмом «Олена в ящику», сценарій якого вона не спромоглася навіть прочитати, але дала усну згоду на зйомки. Прочитавши нарешті сценарій, вона жахнулася і відмовилася зніматися. Кіностудія, на якій повинен був зніматися фільм, подала позов на актрису про відшкодування збитків і суд присудив виплатити як компенсацію 6 мільйонів доларів. Бесінджер була спустошена, її рахунки заморожені, але це не завадило їй, як і раніше відвідувати дорогі магазини і розплачуватися кредиткою Алека. Алек одружився на ній і відшкодував всі її борги.

У 1995 році на телеекран була перенесена театральна постановка «Трамвай «Бажання», де Алек знову зіграв Стенлі Ковальського, за роль якого отримав номінації на фестивалі «Золотий глобус» і премії «Еммі». У цьому ж році у Алека народилася дочка, яку назвали Айленд Еліс (предки Алека були ірланцамі).

У 1996 році вийшов багатостраждальний фільм «В'язні раю», зйомки якого багато разів відкладалися, Алек Болдуін в цьому фільмі виступив не лише як актор, а й продюсер. Також вийшов фільм з Вупі Голдберг і Джеймсом Вудом «Привиди Міссісіпі», де Алек грав помічника прокурора, який вирішив відновити справу про вбивство чорношкірого активіста в 60-х роках, коли його вбивця (Джеймс Вуд) був виправданий расистським судом. Потім він зіграв геніального маніяка на прізвисько «Вчитель» у фільмі «Присяжна», який змушує одну з присяжних (Демі Мур) умовити інших присяжних винести виправдувальний вирок для ватажка мафії Тоні ЛаБьянко. З великим задоволенням він бере участь у режисерському дебюті Аль Пачіно «У пошуках Річарда» про постановку на сцені театру п'єси Шекспіра «Річарда III», це унікальна комбінація документального кіно та драми. Потім він знімається у фільмах «На межі», де його партнером став Ентоні Хопкінс і «Меркурій у небезпеці» з Брюсом Уіллісом.

У 1999 році на екрани виходить фільм «Визнання», де Алек грає відомого нью-йоркського адвоката, який захищає вбивцю і змушений вирішувати, що для нього важливіше: перемогти на цьому процесі або бути на боці правосуддя, яке повинно покарати злочинця. Він не забуває про сцену і також грає на Бродвеї в поставновці «Макбета» в головній ролі.

У 2000 Болдуін грає головну роль у мінісеріалі «Нюренберг», приголомшливій, історичній драмі. За роль судді Роберта Джексона, який був призначений головним обвинувачем нацистських злочинців на нюрбергском процесі, він отримав номінації на фестивалі «Золотий Глобус» і премії «Еммі». У 2001 Алек зіграв полковника Джеймса Х. Дуліттла в пафосній драмі «Перл-Харбор».

12 січня 2001 настала розв'язка у відносинах між Алеком і Кім Бесінджер. Бесінджер подала на розлучення в Лос-анжелеський верховний суд, вказуючи причину цього, як «непереборні протиріччя». З кінця 2000 року Кім з дочкою Еліс і Алек, вже жили окремо один від одного.

У 2004 році Болдуін закінчив знімати свій режисерський дебют «Диявол і Деніел Уебстер», де він також грає роль Джабеза Стоуна. Але фільм так і не вийшов на екран через фінансові розбіжності з продюсерами.

Алек Болдуін входить до ради режисерів Творчої Коаліції (нью-йоркська інформаційна група на громадських засадах), «People for the American Way», «City Centre of New York» і «The Drama League of New York». Він – прихильник товариства «Люди за гуманне поводження з тваринами».

Родина Алека Болдуіна

Брат

Деніел Болдуін – народився в 1960; найбільш відомий по ролі детектива Бо Фелтона в "Homicide: Life on the street" на каналі NBC

Брат

Стівен Болдуін – народився в 1967; одружений на графічному дизайнері Кенне Деодато Болдуін; відомий по "The Usual Suspects" (1995) і "Bio-Dome"; повернувся в Євангельську Церкву незабаром після терактів 11 вересня

Брат

Вільям Болдуін – народився в 1963; одружений на актрисі і співачці Чині Філліпс; найбільш відомий за роллю у "Backdraft" (1991), "Sliver" (1993) і "Dirty Sexy Money" (ABC)

Дочка

Айрленд Елайс Болдуін – народилася 23 жовтня 1995; мати - Кім Бесінджер

Батько

Олександр Рей Болдуїн мол. – Викладав у Вищій школі історію і тренерував футбольну команду Massapequa в Нью-Йорку, помер від раку легенів в 1983

Мати

Керол Ньюкомб Болдуін – народилася в 1930; пережила рак грудей

Сестра

Елізабет Болдуін – народилася в 1955; мати шістьох дітей і глава фан-клубу Стівена Болдуіна; одружена з ландшафтним дизайнером Чарльзом Кеучлером

Сестра

Джейн Болдуін – народилася в 1965; вийшла заміж за менеджера з продажу автомобілів Ренді Сессо

Дружина

Кім Бесінджер – познайомилися під час зйомок "The Marrying Man" (1991); одружилися 19 серпня 1993; розійшлися у вересні 2000; подала на розлучення в січні 2001; розлучилися 3 вересня 2002

Відносини Алека Болдуіна

Холлі гарніеріт

разом з середини 1980х

Джанін Тернер

побралися в 1983; скасували весілля

Крістін Девіс

стало відомо в 2001

Татум О'Ніл

стало відомо в 2002