Рецензія на фільм «Едді «Орел»»
Найвидатніший олімпієць-невдаха Великобританії
Історії як видатних спортсменів, так і невдах – не рідкість для сучасного кінематографа. І спортивна кар'єра британського лижника Едді «Орла» Едвардса підпала під обидві категорії, яка вилилася в комедійний і надихаючий байопік про найвеличнішого олімпійця-невдаху Великобританії.
Англійський актор і режисер Декстер Флетчер, який зняв до цього дві комедійні драми, відзначені номінаціями на премію Британської кіноакадемії, зважився взятися за екранізацію приголомшливої, сміховинної і зворушливої історії одного британського рекордсмена з властивим йому тонким гумором. І вийшов з цього «Едді “Орел”», який варто дивитися, навіть якщо ви ніколи не стояли на лижах.
З самого дитинства Едді намагався побити спортивні рекорди, але його слабке здоров'я і батько, який очікує, що син просто виросте і стане маляром, як він, тримали хлопця далеко від справжніх занять спортом. Тільки це не завадило головному героєві все-таки одного разу вибитися в лижники, хоча практично одразу відсутність зв'язків і природна незграбність закрили йому дорогу у світ олімпійського спорту. Що б у цьому випадку зробила більшість? Розвернулася і пішла в малярі, але Едді, всупереч всьому, виявився володарем наполегливого духу, який не бажає здаватися. Будучи досить дорослим, він відправляється навчатися стрибкам з трампліну в Норвегію, поставивши собі за мету – виступити на Зимовій Олімпіаді. І все, що з ним відбувається після такого рішення в кінці 1980-х, вже увійшло в історію британського спорту.
На головну роль спортсмена-невдахи, який уславився тим, що він прийшов останнім у двох турах на Олімпійських іграх, вибрали Терона Еджертона, і цей актор виступив тут чудово. Він зробив так, щоб глядач разом з ним переживав усі ці злети і падіння (цілком буквальні, адже це стрибки з трампліна) і щиро сподівався, щоб головний герой в результаті не переламав собі всі кістки. Часом Едді здається повним божевільним, нехай і чарівним, але зате його цілеспрямованості важко не позаздрити. Незважаючи на його результати, він дійсно є справжнім олімпійцем, який йшов до своєї мрії крізь піт, кров і сльози.
І якщо «Kingsman: Таємна служба» став для Еджертона трампліном, з якого він влетів у світ великого кіно, то саме «Едді "Орел"» розкриває його талант перевтілюватися і створювати дуже глибокі і складні персонажі і затверджує його в статус одного з найперспективніших молодих акторів нашого часу.
Всім спортсменам потрібен хороший тренер, і Едді не виняток. Проблема в тому, що за нього ніхто не хоче братися, але і це не є приводом для хлопця все кинути. Головний герой просто знаходить на тренувальній базі колишнього спортсмена, який став алкоголіком, і робить все, щоб той навчив його різним премудростям професії. Появи Х'ю Джекмана, який як раз і втілює тут колись перспективного спортсмена Бронсона Пірі, чекаєш з величезним нетерпінням, і цей актор знову підкорює своєю харизматичністю і приємно дивує, постаючи на екрані в такому аж ніяк не геройському образі.
Завершальним штрихом кінокартини є появи Крістофера Вокена і Джима Бродбента у кількох сценах. Зокрема, персонаж Вокена прикрашає оповідання і додає цій історії більшої глибини.
За головного героя уболіваєш на протязі всієї кінокартини, і коли було показано його виступ на Олімпійських іграх, то зал дружно зааплодував, що зустрічається в кіно досить рідко. Це було ніби перегляд справжніх змагань, причому в яких виступає твій хороший друг, якому щиро бажаєш перемоги і благополучного долета до фінішу. «Едді “Орел”» підкрадається непомітно, але потім змушує злетіти разом з ним вгору з трампліну подалі від усього і всіх, хто коли-небудь говорив вам, що у вас щось не вийде. Несподіваний фільм-відкриття цього року, який залишає після себе масу позитивних емоцій, і який захочеться переглянути.
У стрибках з трампліну важливо не тільки вміти злітати, а й приземлятися, і, освоївши ці дві важливі премудрості, Едді Едвардс вирушив підкорювати Олімпійські ігри. І нехай інші твердили, що для участі в Олімпіаді потрібно займатися певним видом спорту з 6 років. Едді все одно не зупинився на шляху до своєї мрії стати чемпіоном.
