Рецензія на фільм «Королівська битва»
Кілька днів назад став свідком фільми на ім'я Королівська битва (Battle Royale). На фільму набрів випадково - як говорять у нас у наукових колах - методом тика. Дивився із задоволенням, враження одержав винятково позитивні.
У недалекому майбутньому японська молодь остаточно ошизела, вона прийнялася протестувати проти існуючого - зрозуміла справа, що прогнила наскрізь - порядку речей шляхом ігнорування шкільних і університетських занять.
Японський уряд не стало грати зі школярами в дочки-матері, а зовсім навпаки - прийняло із цього приводу енергійні заходи. Був уведений у дію план «Королівська битва».
Тому, хто читав книжку письменника Голдінга «Володар Мух» сюжет здасться винятково знайомим. Тим, хто не читав - вистачить п'яти хвилин, щоб у всьому розібратися. Особливо активних школярів у кількості сорока двох чоловік вивозять на незаселений острів. Усім видається зброя - комусь сокира, а комусь автомат, у випадковому порядку. Завдання - знищити всіх інших протягом трьох днів.
Вихований на західних традиціях глядач відразу зрозуміє, що діти не стануть убивати один одного. А скооперуються й повернуть свою зброю - сокири, автомати та інше - проти лиховісних творців нелюдського експерименту.
Виховані глядачі можуть відразу з голосним чмоканьєм смоктати - ґречні дітки починають мочити один одного з люттю, що навряд чи хтось міг у них запідозрити, тільки куски рук, ніг і інших важливих органів літають у повітрі. Знято все з японською скрупульозністю - відірвану голову дарма з ногою не переплутаєш.
Політкоректності теж ніякої не спостерігається - дівчиська мочать один одного з точно такою ж люттю, що й пацани, буквально ріжуть на шматки. Ріки крові дзюрчать по острові, а залишитися повинен тільки один...
Мораль у фільмі всього одна, і дуже проста - якщо видати всім і кожному бажаючому бойову зброю, ляжуть всі. А відморожені сучасні дітки - у перших рядах.
Корисна фільма. Просто винятково. Є думка, що його варто показувати особливо лютим прихильникам вільного продажу зброї.
