Кілька днів розривався як плюшевий ведмедик. Ніяк не міг прийняти рішення, що дивитися - або «Диявол носить Прада», або «Повернення Зума». Рішення виявилося простим як правда: почухав ріпу й став дивитися зовсім навпаки - «Блейд 4». Насправді, як швидко з'ясувалося, він там ніякий не «4», і взагалі - це пілотный випуск майбутнього серіалу, і називається тому “Blade: The Series” Подивився я ці “series” хвилин вісімнадцять, подивувався свіжій режисерській знахідці - російські солдати на станціях запуску ядерних ракет - це всі суцільно вампіри, і Блейд їх люто вбиває - після чого виключив фільм і стер його з вінта до відомої матері. Засмутився. Включив «Диявол носить Прада», непохитно віддивився двадцять шість хвилин, виключив, стер, тому що фільм виявився ідіотським, а переклад виявився гівном. Останнє, втім, ніяким місцем не дивно.До фільму «Повернення Зума» підкрадався тому дуже обережно, і дивився його дуже вдумливо. Часом тикав пальцем у клавішу «енікей», заморожував зображення на своєму плоскому, відмінному моніторі, ретельно розглядаючи картину, що відкривається. Уважно слухав саундтрек. Багато думав над діалогами й їх перекладом.Загалом, провів потужну теоретичну підготовку й обробку даної фільми. І о чудо! - під кінець обробки мені відкрилася страшна істина: фільм «Повернення Зума» - він тупий.Це як у тім КВКе: «Жорик, ти тупий!» І адже нічого не попишеш, пізно, як говориться, пити боржомі, а також й інші дорогі марки вітчизняного й закордонного виробництва. І рятує тільки те, що здебільшого наш глядач цього фільму поки ще не бачив, прем'єри поки що не було. А стало бути, покладене на мене завдання почесне - урятувати глядацькі гроші від безславної пропажі в жадібних волосатих щупальцях американської буржуазії. Простіше кажучи - мені треба відрадити вам дивитися цю фільму. І із завданням цим я із честю впораюся. Або без неї, без честі.На початку фільму (до речі, в оригіналі він називається просто “Zoom”, але чому, я так і не зрозумів) розповідається, що це, типу, такий могутній американський супер-спецназівець. І ім'я йому - Зум. Судячи з ім'я - чистий азіат, таджик або узбек. Який-небудь Карим Асламбекович Зум-Огли, або щось таке. У таджика Зума є військове звання - він капітан. Не зазначено, на жаль, до якого роду військ відноситься Капітан Зум - чи морський він капітан, або ж сухопутний. Та це й неважливо. Важливіше те, що тридцять три роки тому назад під командуванням у капітана перебувала якась мега-команда супер-профессіоналів - числом біля піввзводу. І він нею управляв. Тобто він там був напіввзводним. Некволо для капітана.Однак внаслідок власної малої технічної грамотності й незнання техніки безпеки (читай, раздовбайства й морального розкладання), довірений Зуму піввзвод героїчно загинув при нез'ясованих обставинах. Сам Асламбек-Огли, однак, вижив. Так завжди буває, герої лежать у землі, а розумне начальство змазує п'яти салом.За фактом загибелі піввзводу була порушена кримінальна справа (кажуть, що головне питання, що цікавило обвинувачів - це куди ділася друга половина взводу?), Зум пішов під трибунал і одержав тридцять років таборів. Відсидівши й відкинувшись, наш відважний таджик одержує від кривавої гебні нову вказівку - підготувати чотирьох неповнолітніх до проведення якоїсь найважливішої диверсійно-підривної операції...Отут, звичайно, уривається в студію й ласкаво махає нам долонькою чудовий вітчизняний фільм «Сволоти» (див.). Паралелі в наявності - і хоча Андрій Панін не дуже схожий на узбека, але й сам актор Тім Ален на нього теж не дуже схожий, так що про азіатську автентичність можемо забути, нехай з нею там самі азіати розбираються. Хоча, як ми бачимо, розбираються вони не дуже, ось, навіть у бюджетному фільмі «Кочівник» (див.) на роль головних казахів запросили якихось млявих блідолицих американців. Після цього, кажуть, у Казахстані ледве було не почалася революція. Пікети стояли під тамтешнім Білим Домом, демонстрації, «янкі гоу хоум» і все таке.Наш капітан, не зовсім ще розуміючий різницю між тюремними нарами й реальним життям, починає тренування малолітніх у звичному йому ключі: «Скількох я зарізав, скількох перерізав...» - неголосно наспівує він, змушуючи дитяток віджиматися, піднімати тяжкості й бігати в кіоск через дорогу за сигаретами. А один раз, у складі організованого їм же злочинного угруповання, навіть краде муніципальний транспортний засіб, дебоширить і іншими способами наносить матеріальний і моральний збиток цивільним особам, одночасно демаскуючи довірене казенне майно.Діти, втім, теж виявляються типовими акселератами, чисто як у фільмі «Хроніки Нарнії: Сніжна баба й зоопарк, що втік» (див.): вони п'ють, гуляють, ніде не працюють, а ще мають серйозну фізичну підготовку. Зрозуміло, запеклий рецидивіст Зум не може упустити такий шанс: неповнолітні, що морально розклалися, надають йому посильну допомогу при організації масової втечі зі стін тренувального комплексу. У втечу також утягується персонал установи - молода санітарка, з якою Зум має половий зв'язок. Під кінець фільму стає ясно, наскільки грамотно колишній ув'язнений використовував тупий репресивний апарат Сполучених Штатів: з його, апарата, допомогою й технічним оснащенням він зібрав і підготував банду відморозків «без любові, без туги й іншого», яку, повторно вкравши швидкохідний транспортний засіб, переправив на важливий урядовий об'єкт особливого режиму, де тяг строк особливо небезпечний злочинець із погонялом Товкачик - його старший брат. У ході штурму об'єкта Зум з хлопчиками продемонстрували грамотну організацію й відпрацьовану тактику командних дій, у результаті чого сили охорони правопорядку понесли серйозні втрати, а злочинець був звільнений і зник у невідомому напрямку. Кінець.Якби у фільмі все було саме так як отут описане, вийшов би непоганий бойовик. Але, з явно шкідницьких підступів, з фільму вирішили зробити комедію. І додали туди стільки всякого, що сюжет, описаний вище, значною мірою отупів і перетворився не зрозумій у що. У результаті, фільм не сподобався, тому що коли із суворої правди життя намагаються зробити цукерку - це, є думка, зовсім неправильно. Життя - воно таке, яке є. І нічого із цим поробити не можна.Висновок: якщо й дивитися фільму, то тільки тримаючи перед собою дослівник - тобто даний текст. Інакше - тільки враження зіпсувати.