Рецензія на фільм «Сам удома» (2021)
Як Disney вкрали Різдво
Коли мова заходить про новорічні фільми для всієї родини, чий перегляд вже давно став традицією в період зимових свят, то для дітей 80-90-х та їхніх батьків такими фільмами безумовно є «Сам удома» та «Сам удома 2» з Маколеєм Калкіном в образі відважного Кевіна МакКалістера, який завжди рятує свята від парочки грабіжників-невдах. Історія, вигадана великим сценаристом Джоном Г'юзом і знята талановитим режисером-казкарем Крісом Коламбусом, назавжди підкорила серця мільйонів. Чого не можна сказати про її набагато менш успішні продовження. Але це не зупинило студію Disney зняти цього року вже шостого «Сам удома» («Home Sweet Home Alone»), раз вже права на цю франшизу дісталися їй у комплекті з 20th Century Fox.
Головною причиною успіху перших двох фільмів «Сам удома» було незрівнянне, просто геніальне комедійне тріо в особі Маколея Калкіна, який грав Кевіна, та Джо Пеші з Деніелом Стерном, які увічнили себе у наших серцях в образах грабіжників-домушників Гаррі та Марва. І варто попередити вас одразу, що у новому «Сам удома» ніхто з них не повернеться. У цьому випадку головним героєм виступає хлопчик на ім'я Макс, на роль якого покликали того чарівного юного актора Арчі Йейтса, що підкорив і глядачів, і критиків в оскароносному фільмі Тайки Вайтіті «Кролик Джоджо» в образі Йоркі, найкращого друга головного героя, кілька років тому. Але чи змогла його чарівність врятувати цю бездарну і бездушну пародію на оригінал? Не буду тягнути з відповіддю: тверде «ні».
Пам'ятаєте, як у першому «Сам удома» Кевін прокинувся і зрозумів, що всі рідні поїхали та забули його вдома? Він відривався, як тільки міг, але невдовзі зрозумів, що бути одному – страшно і сумно, тому за фільм він справді подорослішав: навчився сам прати та ходити за покупками, а також кинув виклик своєму страху та сміливо бився з двома дорослими злочинцями, передавши їх в руки поліції. У шостому «Сам удома» нічого цього немає. Таке відчуття, що головного героя в його 10 років вже далеко не вперше залишають вдома, оскільки він нічого не боїться і знає наперед, як поводитися. По суті навіть не відчувається, що він сумує за сім'єю, оскільки погано продуманий сценарій постійно відволікається від головного героя і переключається на грабіжників та їхню родину – сцени, які можна повністю вирізати, від чого фільм тільки виграє. Чому? Тому що більш нудної та нецікавої парочки грабіжників ще треба пошукати. І це при тому, що у сценаристів нібито має бути необмежена фантазія. А вони взяли і вигадали ось це.
«Злодіями» тут виступають звичайнісінькі чоловік і дружина з фінансовими проблемами, які збираються продати свій великий будинок і переїхати в будинок поменше (давайте їм дружно поспівчуємо, дивлячись цей фільм у наших тісних квартирах). І тут вони знаходять вирішення своїх фінансових проблем у вигляді антикварної ляльки, що коштує 200 тисяч доларів (так, сценаристи вирішили, що цього з них цілком досить), і коли ця лялька потрапляє до рук головного героя, вони на свою голову намагаються вдертися у його будинок, мабуть, перепивши глінтвейну, оскільки могли б просто зв'язатися з дорослими та швидко вирішити цю проблему. Але ні, будучи абсолютно законослухняними людьми, вони через свою величезну дурість, що межує з ідіотизмом, вирішують відібрати іграшку у хлопчика силою. Ні, вам не здалося, ці недограбіжники – справжні ідіоти. І аж ніяк не в чарівному сенсі, як Гаррі та Марв. У тих хоч одна звивина на двох була. А тут все зовсім сумно. Здається, я вже знаю, який сценарій отримає наступного року «Золоту малину».
Так що головний герой – мимо, парочка лиходіїв – мимо (навіть немає бажання детальніше розписувати, як феєрично облажалися тут цілком собі гарні комедійні актори Роб Делані та Еллі Кемпер, в обох з яких навіть є номінації на «Еммі»)... Чи варто казати про те, що й Ешлін Бі в образі мами головного героя – аж ніяк не Кетрін О'Гара. Їй навіть не довелося долати якісь перешкоди, щоб встигнути додому до Різдва. Вона просто сіла на літак і повернулася. Ось і весь її «епічний квест». І сцена її возз'єднання з сином – така ж прозаїчна і не викликає ніяких емоцій, окрім як: «Нарешті цей жахливий фільм закінчується».
У режисера Дена Мазера вийшов епічно-провальний сиквел, який абсолютно нікому не потрібен (крім тих, хто одержав за нього гроші). Таке відчуття, що всі, хто в цьому брав участь, – були взяті босами Disney у заручники або заборгували поганим людям великі гроші, і гонорар за цей «Сам удома» був єдиним способом виплатити той борг. Тому жарти про пердіння – це максимум «гумору», що ви отримаєте при перегляді. З усього, за що ми любимо «Сам удома» та «Сам удома 2» (а цей список дуже довгий), тут є тільки атмосфера Різдва (сніг, гірлянди та ялинки, хоча зовсім немає різдвяної магії) разом із вкраденим саундтреком Джона Вільямса та парочкою вкрадених цитат Джона Г'юза з оригіналу, що саме собою є злочином. І Базз МакКаллістер. Девін Ретрей – це єдиний актор, чию участь у цьому апріорі провальному проекті можна виправдати, адже ця історія для нього дуже багато значить, і він, напевно, сумував за всесвітом «Сам удома». Але в нього тут лише дві сцени, тож якщо вам цікаво, яким виріс Базз – можете перемотати та подивитися лише їх.
Але найголовніше – і найсумніше – у фільмі немає тієї магії кіно, що була у перших двох частинах «Сам удома» з Калкіном, Пеші та Стерном. А який сенс у такому фільмі без різдвяної магії? І знаєте, що ще засмутило під час перегляду? Головний герой та його аж ніяк не геройський характер. Пам'ятаєте, яким добрим хлопчиком був Кевін, як він віддав на благодійність свої кишенькові гроші та вирішив захистити дітей на Різдво у другому фільмі? Так ось у цьому «Сам удома» є сцена, де головний герой випрошує в церкві для себе іграшку, коли там збирали іграшки для нужденних дітей. І ще левову частину фільму Макса буквально виставляють злодієм, тому вболівати за цього «героя» ніяк не виходить. Кевін був для цілого покоління дітей справжнім супергероєм, оскільки був добрим хлопчиком і боровся зі злом, і дуже шкода, що Макс не стане таким надихаючим героєм для покоління сучасних дітей.
Єдиний сиквел «Сам удома», який матиме шанс на успіх – якщо повернути Калкіна, Пеші та Стерна і змусити їх повоювати востаннє. Всі інші спроби «воскресити» цю франшизу не мають абсолютно ніякого сенсу, оскільки краще в 100-й раз передивитися перший «Сам удома», аніж витрачати свій час на ось цей провал. Це певно найгірший фільм 2021 року. А тепер терміново потрібно передивитися «Сам удома» та «Сам удома 2», щоб позбавитися цього неприємного післясмаку.
Говорячи словами однієї героїні фільму: «Це все непорозуміння». Краще цю «святкову комедію», в якій немає ані єдиного смішного жарту, і не опишеш. Скажіть спасибі, Disney, що діти 80-х і 90-х не будуть судитися з вами через таку наругу над їхніми дитячими спогадами та моральні збитки, завдані цим фільмом.
