Рецензії на (2016)

Рецензія на фільм «Джейсон Борн»
Несправний спецагент повертається
2 серпня 2016,  19:12 | Рецензії | Автор: Елена Стрельбицкая

Минуло 9 років з тих пір, як суперагент Джейсон Борн дізнався про себе правду і уплив в закат в блискучому завершенні трилогії «Ультиматум Борна». Він пішов у тінь, зійшовши з радарів ЦРУ, та чи знайшов він душевний спокій, який шукав з таким завзяттям? Він пам'ятає, як сам став учасником злощасного проекту «Тредстоун», але чи знає він всю правду? Що то був за момент, коли Девід Вебб перестав існувати і народився Джейсон Борн? Щоб дізнатися таємниці свого минулого, йому доведеться перестати ховатися і знову зійтися в протистоянні з ЦРУ, хоче він того чи ні.

Після настільки чудової шпигунської трилогії, знятої про Борна, повертати цього героя на великий екран було досить ризиковано, адже головне питання полягало в тому, чи залишилося у кінематографістів, що додати до його історії? Але за продовження взялася стара команда в особі режисера Пола Грінграсса, що зняв другий і третій фільми франшизи, і самого Борна Метта Деймона, які були готові знову викластися на повну, досліджуючи проблеми сучасного політичного світу крізь призму дій несправного спецагента, породженого ЦРУ.

За останні 9 років світ значно змінився, уряди тепер стурбовані контролем інтернету і стеженням за кожним його користувачем у прагненні випереджати терористичні загрози, які множаться, незважаючи на їх старанні зусилля їх запобігати. І ось черговий злом секретних файлів ЦРУ починає фатальний ланцюжок подій, що безпосередньо стосуються Борна і його минулого, а також великого нинішнього проекту, оприлюднення підґрунтя якого поставить під сумнів зацікавленість американського уряду в захисті приватного життя громадян.

В новий шалений вир з бійок, перестрілок і погонь Борна втягує його давня подруга Ніккі Парсонс. Їй також довелося піти в тінь після подій «Ультиматуму», стати справжнім ізгоєм, але вона все ще продовжує боротися за те, у що вірить. Інформація, роздобута нею, не залишає Борна байдужим, адже в його минулому, як і раніше, залишилося багато прогалин, які необхідно заповнити, щоб остаточно зрозуміти, хто він. ЦРУ знову малює на його спині величезну мішень, але якщо за ці роки їх агенти трохи розслабилися, не ганяючись за Борном, то він у кращій формі, ніж коли-небудь, і готовий йти крізь вогонь, щоб зупинити чергову урядову підставу і вижити.

Деймон в образі Борна тут ідеальний, починаючи від того самого відправлення в нокаут супротивника на початку фільму до фінальної зустрічі в парку, демонструє, що за ці роки він не втратив ні грама своєї спостережливості та кмітливості. Він не просто бере нас з собою в чергову пригоду, де головним призом для всіх є він сам, а й викриває спрагу ЦРУ та інших подібних організацій контролювати неконтрольоване, яка затуманила розум тих, хто повинен захищати громадян своєї країни, а не прибирати їх в ту ж секунду, коли ті перестають бути потрібними їм або висловлюють незгоду з їх позицією.

Повернення Джулії Стайлз особисто я чекала з величезним передсмаком, оскільки її Ніккі завжди була не так проста, як здається на перший погляд, і вона тут знову молодець, особливо коли бере в руки сокиру і відбивається нею від переслідувавших її агентів.

Нову героїню, яка працює в аналітичному відділі інформаційної безпеки ЦРУ, на ім'я Хізер, довірили зіграти Алісії Вікандер, і сценаристи і сама актриса настільки добре над нею попрацювали, що ніколи не знаєш, що у неї в насправді на думці, і до чого вона прагне у всій цій шаленій гонитві за Борном. Вона щоразу вправно розігрує потрібну їй картку, залишаючи гадати, друг вона для Борна, або ж ворог. Ту же її розмову з начальством у фіналі можна трактувати по-різному: або вона сказала ті слова, оскільки від неї їх і чекали почути, чи вона дійсно готова піти на це. Хто знає... В будь-якому випадку, якщо буде п'ятий фільм, її повернення у ньому обов'язково.

У цієї франшизи вже є пристойний список чудово зіграних керівників ЦРУ, що полюють на Борна, і Роберт Дьюї в такому владному і беззаперечному втіленні Томмі Лі Джонса відмінно вписався в їх ряди. Здається, навіть в попередніх фільмах ЦРУ не керували ще такі консерватори, як Дьюї, але через це їх динаміка з молодою і амбітною Хізер лише виграє. Хоча недолугість цього керівника часом вражає, підкреслюючи, наскільки він на своєму посту ЦРУ далекий від реальності. Це ж в якому світі Борн би погодився з ним працювати після всього, що зробив йому Дьюї і його попередники?! В принципі, це і відрізняє головного героя від його колишніх колег – людяність і вміння цінувати життя.

Що ж стосується чергового найманця у втіленні Венсана Касселя, то я ще ніколи з таким передсмаком не очікувала, як Борн надере комусь зад, морду і все інше. Може цей персонаж і є більш спритним, ніж його колеги, що виходять з гри через пару хвилин, як загони «Альфа» і «Бета» (бідолахи, у них проти Борна не було ні єдиного шансу), але коли Борн його наздоганяє, тому залишається лише молитися, що невразливий суперагент вб'є його швидко.

Борн завжди любив подорожувати, і четвертий фільм не став винятком. Ми знаходимо його в Греції, «колисці демократії», де відбуваються масові зіткнення протестуючих з поліцією, що підкреслюють, наскільки світ Борна близький до нашого світу. Потім у нас Берлін і Лондон, і хоча тут вже відбувалися події інших фільмів франшизи, кінематографістам вдалося відшукати ті місця, які ще не надокучили на екрані. І в кожному новому місті обов'язково відбувається яскравий екшен епізод, шокуючий тим, на що здатний Борн, адже йому не потрібні ніякі девайси і пістолети – він сам і є смертельна зброя, яка не виходить з ладу навіть впавши з висоти п'яти поверхів обличчям на асфальт. А у фіналі, чиї події відбуваються в Лас Вегасі, вас чекає одна з найяскравіших автомобільних погонь за участю головного героя, знята в кращих традиціях франшизи.

Джейсон Борн повернувся. І ЦРУ варто поквапитися замести сліди своєї чергової авантюрної операції, що прагне урізати права і свободи громадян, адже він не спустить їм це з рук.