Рецензії на (2009)

30 жовтня 2009,  14:26 | Рецензії | Автор: Yarvolod

В романі відомого фантаста Кліффорда Саймака «Місто» одна із частин твору розповідає про те, як людина, після трансформації в жителя Юпітера, зрозуміла, наскільки прекрасне та дивовижне існування в тілі інопланетянина. З розумінням цього він і повернувся на Землю. Для чого? Щоб урятувати всіх від принизливого існування, звичайно ж. Як ви думаєте, що трапилося потім?..

Фільм «Сурогати» - черговий постріл голлівудського «нан-фікшина». Треба відмітити, що останнім часом є екземпляри, які пристойно радують (наприклад, «9 район», «Геймер»). «Сурогати» же в першу чергу радують неперевершеним Брюсом Уіллісом. «Міцний горішок», мабуть, виявився таки найміцнішим - згасли вже давно бойові зірки Ван Дамів та Сталлоне, а Брюс все наворочує ганебних ворогів, завзято рятуючи світ. Віддамо належне, навряд чи ще хтось так неперевершено вміє зображувати на обличчі передчуття небезпеки, як він.

Задум «Сурогатів» - людство вперто відмовляються від реальності. У недалекому майбутньому роботи починають заміняти людям їхні тлінні тіла. Операція проста: справжня людина (він же оператор) сидить собі вдома й через комп'ютер управляє роботом. У результаті світ стає наповненим ідеальними людьми. Вони сильні, гарні й майже не псуються. До того ж (начебто б) можуть займатися сексом і ловитися кайф від різних електричних стимуляторів. Не вирішене, щоправда, питання старіння справжніх людей, які просиджують все життя в кріслі, не боячись геморою, але жертвувати чимсь однаково треба.

Начебто б все добре - злочинність падає, нема кому грабувати, убивати. До цього, як говоритися, ми і йдемо: поступово інтернет, аська й «контакти» уже витісняють із нашого життя реальні відчуття. Усе було б славно, але щось повинно піти не так: чи то хакер пастку зробить, чи то провайдер підведе. Фільм починається з того, що знаходиться таємний терорист, який починає знищувати ідеальних роботів, заодно вбиваючи і їхніх операторів. За справу береться Харві Грір (Брюс Уілліс), агент ФБР.

У головного героя, крім купи проблем виниклих по ходу розвитку подій, є ще й особиста трагедія - втрата сина. Намічається й друга втрата: незважаючи на те, що дружина його жива, він не відчуває її реальної присутності в його житті.

Сюжет фільму добре закручений й, начебто б, все сходитися. Принаймні, пістолет, який Харви помічає під піджаком охоронця на початку історії, наприкінці все-таки стріляє. Зрозуміле мотивування й головного лиходія, і героя, і мужиків, які ховаються за жіночими сурогатами. Відмінно, тобто по-справжньому жалюгідно виглядають реальні люди в порівняння із сурогатами. І ефект нескінченних масок розіграний у сюжеті непогано. І головна ідея зрозуміла - недосконала людина краще сурогатів двох. Але чогось у фільмі не вистачає.

Гарне жанрове кіно «Сурогати» не бере за душу, тому що повинне брати за душу розуміння людської недосконалості, що у той же час дивне й неповторне. Адже в слабості людини зосереджена його сила. Вміння відчувати, вміння старіти, вміння приносити добро й любов іншим - от що ні в сурогаті, ні в інтернеті, ні в істотах з Юпітера не знайти. Хай там як - боротися за людську недосконалість будемо до кінця! І Брюс Уілліс, схоже, буде з нами теж до кінця.

29 жовтня 2009,  14:32 | Рецензії | Автор: kinoguru

Пройшло десь до 10 хвилин, як я подивився цей фільм....

Ще є враження, роздуми... Зараз ними поділюсь ;)

Ідеальний світ! Ніхто не хворіє! Всі щасливі! Ніяких аварій... Ніяких хворіб... Всі красуні та красені! Всі працюють, вирішують свої питання...

Як все гарно! Просто ідеально! Але ні, не все так «гарно у нашому домі»...

Виявляється, не всі задоволені тим, що собі сидять дома, нікуди не спішать, а за них все роблять їхні копії. Точніше не копії, а «бачення ідеального себе» (стара жінка керує собою, тобто сурогатом своїм, на вигляд який зовсім не старий,- це красива, сексуальна білявка, в якої все при собі ))

Але в них немає почутів, все проста механіка, все йде по накатаній...

І тут контраст - дитячий сміх, щасливі люди (а не роботи) - собі пораються на грядці, щось собі спілкуються.... Мені це нагадало момент, коли ти бігаєш постійно на роботі, постійно спішишиш, і вириваєшся у вихідний день на природу, де спокій, ніхто не спішить...

Щось я росписав багато ))))))

Тепер коротко про головне!

Не завжди те, що здається ідеальним, до чого варто прагнути - в реальності так само буде. Коли здається, що ось з цим в нас не буде проблем - зовсім не так - від проблем ніколи не втечеш! Наша гонка за відкриттями, механізацією всього відволікає нас від елементарного щастя! Від простого доторку рідної людини, щирого сміху чи віяння вітру в спекотний день..

Фільм мені ще раз нагадав - що щастя таїться не в всьому, що автоматизована, механізоване і полегшує нам (так ми думаємо) життя.... Щастя таїться в нас, в нашій душі, в наших відчуттях, емоціях...

Жодна машина, жоден робот нам цього ніколи не дасть тих відчутів, які дала нам природа... Режисер стрічки нам нагадує - не варто очікувати дива в якихось сподіваннях, що з чимось в нас життя покращиться чи полегшиться.... Потрібно просто - жити, любити та насолоджуватись всім, що ми маємо!

Незважаючи на фантастику; на сюжет, який вроді ми десь вже бачили (Острів, 6-й день); на купу роботів; я покладу цій стрічці оцінку 4,6 - за те, що вона дійсно нагадує нам про справжнє щастя; про те, що не варто жити і чекати, коли за нас робитимуть все роботи чи наші клони - треба жити!!! Просто жити...

P.S. Момент з глобальним падінням клоунів, oops -клонів/сурогатів - дуууже мені сподобався! Оце будуть довго розгрібати :)