Біографія Михайла Боярського

Біографія Михайла Боярського

Боярський Михайло Сергійович народився 26 грудня 1949 року в Ленінграді в родині акторів Театру імені Комісаржевської Сергія Боярського й Катерини Мілентьєвой - актор, співак.

Учився в музичній школі при консерваторії за класом фортепіано. Після школи Михайло Боярський вступив в Інститут театру, музики й кінематографії, закінчивши який в 1972 році, потрапив на прослуховування до режисера Театру імені Ленради Ігорю Владимирову й був прийнятий у трупу. Як і переважна більшість випускників театральних вузів, він почав з масовки - у спектаклі «Злочин і покарання», де він разом з іншими молодими акторами зображував юрбу студентів.

У кіно актор дебютував у фільмах «Мости» й «Солом'яний капелюшок» (1974), а популярність до нього прийшла в 1975 році - після вдалої ролі в картині «Старший син». Набагато більшу популярність принесла Михайлу Боярському головна роль Трубадура в поставленому на театральній сцені мюзиклі «Трубадур і його друзі», Принцесу в якому зіграла Лариса Луппіан, що незабаром стала дружиною Боярського. Однією із кращих робіт актора став Теодоро в чудовому музичному фільмі Яна Фріда «Собака на сіні» (по п'єсі Лопе де Вега), - у фільмі, дотепер улюбленому глядачами.

Зоряна година Боярського настала в 1978 році, з виходом на екрани країни картини Г.Юнгвальд-Хількевича «Д'артаньян і три мушкетери», у якій він виконав головну роль - хоча спочатку його мали намір зняти в ролі Рошфора. Завдяки д'артаньяну й популярним пісням з фільму слава актора досягла неймовірних висот, і згодом він зіграв цю роль у продовженнях цього фільму, втім, менш успішних. Цікаві також роботи актора в іншій серії історико-костюмних фільмів, поставлених Світланою Дружиніною «Гардемарини, уперед!» (1987) і «Віват, гардемарини!» (1991). Після смерті Юрія Нікуліна в 1997 якийсь час вів телепередачу «Білий папуга».

Нині Михайло Боярський керує їм же організованим театром «Бенефіс», один зі спектаклів якого, «Інтимне життя», в 1997 році одержав приз на міжнародному фестивалі «Зимовий Авіньон».

Його пристрасті - найперше і найдовше - квартет «Бітлз» (не даремно замолоду актор сам співав у року-групі «Кочівники» і писав для неї пісні); футбол; філософські книги, думки великих людей, у яких можна почерпнути для себе й для своїх близьких щось важливе. Михайло Боярський популярний у середовищі вболівальників футбольного клубу Зеніт, які співають його пісні на стадіоні.

Боярському властиві вибуховий темперамент, музикальність, пластичність. Грає мужніх, чарівних героїв, сміливців, авантюристів, а також нахабних пройдисвітів.

Проживає в Санкт-Петербурзі. Член гільдії каскадерів.