О создании фильма «Леди Босс»

Комедійний талант Шпигунки, Шахрайки, Полісменки Меліси МакКарті приніс їй чудові дивіденди - армію шанувальників і нові контракти! В центрі сюжету одна не дуже чесна бізнесвумен, яку раптово піймали на тіньових оборудках і засадили на 8 місяців. Та енергійна пані, не складає рук і намагається побудувати нову фінансову піраміду. Пильнуйте гаманці, вона поруч!

Крістен Белл («В прольоті», «Одного разу в Римі»), Тайлер Лабін («Повстання планети мавп», «Такер і Дейл проти зла»), Пітер Дінклейдж («Гра Престолів») і лауреат премії Оскар Кеті Бейтс («Американська історія жахів», «Аліса в країні чудес») в комедії про пошук внутрішнього стержня серед величезної купи грошей.
Режисер і продюсер фільму – Бен Фелкоун, продюсерами фільму також виступили Меліса Маккарті, Вілл Феррелл («Хто в домі татко», «Зразковий самець»), Адам Маккей («Теммі») таі Кріс Хенчі («Теммі»). Сценарій комедії написали Маккартні, Фелкоун та Стів Меллорі.

Народження Леді Бос

Меліса Маккарті, Бен Фелкоун та Стів Меллорі познайомились майже 15 років тому в комедійній трупі The Groundlings в Лос-Анджелесі, серед випускників якої такі відомі коміки, як Вілл Феррелл, Джек Блек, Крістен Віг та інші.
«Багато чудових персонажів народилися в The Groundlings. Для мене таким персонажем була Мішель Дарнелл», – відзначає Маккарті. «Я так сильно її полюбила, що не могла відпустити, постійно знаходила привід, аби згадати про неї протягом багатьох років. Вона хитра, сильна та впевнена в собі. Проте Мішель змушує вас замислитись, що ж ховається під словами: «Мені не потрібен ніхто, крім мене самої».
Каталізатором перетворення Мішель Дарнелл з комедійного скетчу у повнометражний художній фільм «Леді Бос» був початок страйку Гільдії письменників Америки наприкінці 2007 року. Виробництво телепрограм зупинилося, у Маккарті та Меллорі був час посидіти в їх улюбленій кав’ярні та обговорити ідеї щодо численних персонажів, над якими вони працювали. Вони продовжували повертатися до балакучої рудої бестії та прописували чернетки різних історій про неї. Деякі з цих оригінальних ідей увійшли до фінального сценарію стрічки.
Їхній багатошаровий сценарій повністю відповідав духу часові з непристойними, але проникливими коментарями щодо багатства, слави та влади, якими володіють сучасні знаменитості. Меллорі розповідає: «Як сценаристи Бен, Меліса та я поважають творчі голоси один одного. Мій дуже відрізняється від Бенового, він у нього досить специфічний, як і в Меліси. Але, об'єднавши їх, ми отримали щось унікальне».
Сценарист коментує рішення Маккарті грати на екрані персонажів з очевидними недоліками: «Ми всі люди, і у кожного бувають хороші та погані дні. Таким чином ми придумали історію для Мішель, яка б пояснювала, як вона пройшла свій життєвий шлях, аби опинитися там, де вона є зараз. Ми подумали, що було б цікаво показати еволюцію персонажа – від того, хто постраждав у юності та провів всю свою молодість, намагаючись стати успішним, до людини, що підкорила світ, потім втратила все і тепер має з'ясувати, що в житті дійсно важливо. Ми завжди вважали, що це було б дивовижною подорожжю для героя».
Продюсери Вілл Феррелл, Адам Маккей та Кріс Хенчі разом з виконавчими продюсерами Кевіном Мессиком і Робом Коуеном раніше вже працювали з Фелкоуном та Маккарті над комедійним хітом «Теммі», що ознаменував режисерський дебют Фелкоуна з Маккартні у головний ролі.
Хенчі привабив персонаж Мішель Дарнелл та після перегляду раннього скетчу Маккарті часів The Groundlings він остаточно вирішив приєднатись до проекту. Він коментує: «Вілл, Адам і я завжди шукаємо сильних персонажів у фільмах, які ми обираємо для продюсування. Це було фантастично, спостерігати за Меліссиним втіленням на сцені цього пихатого персонажа, і навіть тоді вже можна було побачити перспективу побудови всього фільму навколо цієї героїні. Бен і Меліса завжди тримали в голові ідею, що Мішель Дарнелл можна перетворити на повнометражний фільм. Тож для нас було легко погодитись на запрошення допомогти їм в цьому».
Партнерство в житті та в роботі Маккартні та Фелкоуна триває вже понад 10 років. Подружжя підходить до створення фільмів з повним відчуттям суті комедії в її базовій формі. Фелкоун визнає, що йому до сих пір іноді доводиться вщипнути себе, щоб усвідомити, як все склалось таким чином: «П'ятнадцять років тому Мішель Дарнелл була скетчем у виконанні Мелісси на сцені в The Groundlings. Вісім років тому Стіву та Меліссі прийшла в голову ідея повнометражному фільму на основі цього персонажа. Це чудовий та досить дивний проект, який розпочався 15 років тому, і тепер ми насправді це зробили».

Кастинг
«Спробуйте зняти фільм з Мелісою МакКарті без жіночої перспективи!», – заявляє Меллорі. «Меліса має своє уявлення про жінок-акторок у кіно та на телебаченні. Вони не повинні бути досконалими, і вони повинні мати стільки ж недоліків, скільки їх колеги-чоловіки, але при цьому мати можливість змінюватись. Ось так ви знаходити баланс між усіма недосконалостями».
До кола уваги урагану під назвою Мішель потратила Клер, її інтелігентна помічниця. ЇЇ образ на екрані втілила Крістен Белл. Клер – мати-одиначка, яка незважаючи на те, що трохи стримана, цілком у стані дати відсіч обурливим вимогам її боса. По життю вона пливе за течією і на відміну від Мішель керується моральними принципами.
Моральна реабілітація Мішель починається з її стосунків з Клер та її донькою Рейчел. Життя з ними відкриває для Мішель зовсім іншу перспективу на те, як більшість звичайних людей проводять свої будні. Вони надихають її на дотепну бізнес ідею, що поєднує кулінарний талант Клер та модель продажу тістечок дівчатами- скаутами.
Фелкоун розповідає про роль Клер у фільмі: «Насправді, «Леді Бос» – це історія кохання між Мішель, Клер та Рейчел, а також історія про те, як формується ця нетрадиційна сім'я. Це відбувається дуже незвичним способом – Мішель просто перевертає світ Клер та Рейчел з ніг на голову. Жоден з них не матиме шанс на успіх без допомоги двох інших членів родини. Тож для акторів це створило досить цікаву динаміку у грі».
11-річна Елла Андерсон, що зіграла дочку Клер, Рейчел, відзначає: «Дуже цікаво було спостерігати за Мелісою на знімальному майданчику в якості акторки, продюсера та сценариста. Це надихало. Я хочу піти в коледж, щоб вивчитись та продовжувати грати. Можливо, одного дня я теж стану продюсером та режисером».
Для творців фільму було також важливо, щоб Клер мало свою власну історію пробудження. Клер працює як клерк нижчого рівня без будь-яких професійних перспектив. Завдяки Мішель вона знаходить в собі сили кинути свою роботу та заснувати бізнес у партнертстві з Мішель.
Набравшись впевненості, вона домовляється про побачення з Майком, її незграбним, але досить привабливим колегою, якого грає Тайлер Лабін. Лабін розповідає про співпрацю з Маккарті та Белл: «На знімальному майданчику, де разом з тобою працюють одні з найсмішніших людей на планеті, розсмішити свої колег може видатися дуже складним завдання. Але як тільки я змусив Меліссу сміятися з мого жарту, я зрозумів, що мене прийнято в команду».
Володарка премії «Оскар» Кеті Бейтс, яка раніше вже працював з Фелкоун і Маккарті над фільмом «Теммі», зраділа можливості знову попрацювати з Маккарті, особливо приміряти на себе образ корисливої магнатки Іди Дель Маркетт, наставника Мішель та сумнівного зразка для наслідування, як для її особистого, так і ділового життя.
«Я не могла відмовитись від такої ролі. Я навчилася довіряти Бену та Меліссі у всьому, що стосується комедії. Іда – одна з найбагатших жінок у світі, і вона – справжнє стерво. Все, що її турбує, – це гроші. Але це не проходить без наслідків. Вона веде дуже заможне, але самотнє життя».
Незважаючи на безпрецедентний рівень багатства та успіху, роками підступний магнат Рено завжди опинявся на другому місці, позаду Мішель. Роль запеклого ворога Мішель Маккарті та Меллорі писали, візуалізуючи Пітера Дінклейджа в цьому образі, але не були впевнені, що він коли-небудь серйозно поставиться до їх пропозиції.
Фелкоуну сподобалась ця ідея, і він почав прощупувати ґрунт, аби оцінити зацікавленість актора. Відомий завдяки своїм драматичних ролям в культовому серіалі виробництва HBO «Гра престолів», а також на великому екрані в таких фільмах як «Люди Ікс: Дні минулого майбутнього» та «Станційний наглядач», Дінкледж перетворився на амбітного багатія з манією величі та приєднався до проекту, легко трансформуючись у комедійний образ.

Зйомки проходили під час перерви у роботі Дінкледжа над «Грою престолів», тому продюсери скорегували графік та перенесли його зйомки на перший тиждень виробництва. Найважче було поставити хореографію бійки між персонажами Маккарті та Дінкледжа, кульмінацію третього акту знімали перед зйомкою усіх попередніх діалогів з цієї сцени. Такий розвиток подій запропонував цілий ряд переваг і насправді сформував гумор в попередніх двох діях. Послідовність знімали протягом п'яти днів, пересуваючись між трьома знімальними майданчиками та дахом висотного будинку для роботи в нічний час.
У більшості епізодах у кадрі з Дінкледжом був Тімоті Саймонс, відомий за його роллю в серіалі виробництва HBO «Віце-президент», у образі працьовитого помічника та брата Рено – Стефана.
Для продюсерів було важливо, щоб акторський ансамбль почував себе комфортно під час імпровізаційного аспекту кіновиробництва. У свою чергу Фелкоун в якості режисера був відкритий до співпраці.
Дінкледж повністю віддався імпровізації, яку Фелкоун та Маккарті так заохочували на знімальному майданчику. «Після багатьох років акторської роботи я зрозумів, що ви не можете просто покладатися на те, що ви смішний; ви повинні бути дійсно хорошим актором. Меліса вкладає стільки таланту, чесності та щирості в роботу, і насправді чиста комедія і має такою бути. Вона дивовижна!»

Костюми та образи

Незалежно від жанру, Маккарті з тих актриси, які безпрецедентно заглиблюються в психіку кожного персонажа, зосередивши увагу на деталях від банального до абсурдного. Після чого вона спрямовує свою увагу назовні, перетворює себе на героїню, використовуючи повний арсенал перук, макіяжу та вбрання.
Навіть її колеги були зачаровані. «Меліса настільки впевнена в своєму ремеслі, що вона не боїться йти ва-банк», – коментує Белл. «Костюми, що вона носить в цьому фільмі, напрочуд смішно. Перука просто феноменальна, і спосіб, в який вона застосовує макіяж, – дуже специфічний. Вона продумує кожну деталь».
Візуальна складова Мішель Дарнелл була визначена більш ніж десять років тому, коли у Маккартні придумала образ пихатої фінансистки з настільки ж дивовижним, але класичним стилем. Повний образ Дарнелл – від верхівки її ретельно укладеної вогненно-червоної зачіски до кінчиків доглянутими з френч-манікюром у стилі Барбари Стрейзанд нігтями – сформувався у Маккратні в голові. І Мелліса точно знала, як має виглядати її персонаж на екрані.
Маккарті розповідає, як зовнішній вигляд передає характер її героїні: «Я завжди думала, що для Мішель макіяж та волосся були частиною ілюзії. Все це було частиною персони, яку вона представляла світу ... захисна броня, що маскує її справжню сутність».
Візажист Кейт Шортер, який вже працював з Маккартні над серіалом «Майк та Моллі», відмічає, що на такий стиль макіяжу її надихнула Опра Вінфрі, особливо це стосується драматичних очей Мішель та сміливо підведених вуст.
Додав завершального акценту до загального ефекту влади та багатства в образі Мішель костюмер Венді Чак, який раніше працював з Маккарті та Фелкоуном над «Теммі». Чак багато спілкувався з Маккарті і точно знав, що вона хотіла бачити на Мішель. У сценаристки, режисера та акторки було одне специфічне прохання: її персонаж мала носити водолазки завжди. Чак надихався різними образами Джоан Коллінз («Династія»), подекуди додаючи величезні підплічники та яскраві прикраси.
Фірмовий стиль Іди постійно обговорювався Маккарті, Бейтсом та всією командою костюмерів фільму. Маккарті завжди уявляла собі образ культової моделі Кармен Делль'Орефіче, якій вже за 80 і вона досі працює. Бейтс трохи сумнівалась щодо такого порівняння, але їй припала до смаку трансформації.
«Рено мав стати одним з найкумедніших персонажів, яких я одягав в своїй кар'єрі», – говорить костюмер Венді Чак. «Мені дуже сподобалась ідея сучасного денді, і ми використовували прекрасне поєднання кольорів, текстур і візерунків. Пітеру дуже сподобався одяг, що для мене завжди найкраща оцінка моєї роботи».