Рецензія на фільм «Гордість та упередження та зомбі»
У світі Джейн Остін завелася нежить

Головні героїні романів британської письменниці Джейн Остін були досить прогресивними і розумними молодими леді, які вміли постояти за себе і не ставили для себе основною метою заміжжя, хоча їм і не вдавалося уникнути любовних переплетінь. А тепер уявіть, що крім кавалерів їм доведеться битися із кимось ще більш наполегливим, хто полює не за зовнішністю і музичними талантами дівчатами, а за її мізками. Англія в облозі живих мерців і сестрам Беннет доводиться озброїтися, щоб дожити до свого весілля.

Перший пародійний бестселер гіка і вигадника Сета Грема-Сміта, чийого мисливця на вампірів Авраама Лінкольна, ми побачили на екрані кілька років тому, став таким собі міксом класичного роману Джейн Остін «Гордість і упередження» і історії про зомбі-апокаліпсис, що загрожує світу. Перетворити цей твір в незвичайну хоррор-мелодраму довелося режисерові Берру Стірсу, який починав свою кар'єру в якості актора, працював з самим Квентіном Тарантіно, а потім він перейшов в світ комедій і мелодрам і зняв «Татові знову 17».

Більшість з нас добре знає нелегку історію кохання норовливої Елізабет Беннет і зарозумілого містера Дарсі в оригіналі, прочитавши твір Остін або подивившись одну з його екранізацій. Тепер же до їх любовних перипетій приєднується проблема у вигляді живих мерців, які періодично нападають на бали їхніх друзів, де герої продовжують робити вигляд, ніби абсолютно один одного не цікавлять. А частиною їх ритуалу залицяння стають битви на мечах і іншій холодній зброї, трупні мухи, розірвані голови нежиті та інші атрибути життя вищого суспільства Англії 19 століття. Головну пару історії втілили Лілі Джеймс і Сем Райлі, і вони дуже підходять на ролі остіновських Елізабет і Дарсі, між ними аж іскри летять, так і з зомбі обидва відмінно справляються. Шкода, що ніхто з них не вів рахунок убитих ними живих мерців.

Для «Гордості та упередження та зомбі» режисерові вдалося зібрати вражаючий каст, що складається в основному з молодих британських акторів. Белла Хіткот, Дуглас Бут, Джек Х'юстон, що втілили старшу сестру Джейн, багача містера Бінглі і звабника Джорджа Вікхема, також цілком вписалися в криваво-романтичний світ Грема-Сміта. З настільки правильно підібраним акторським складом можна було б зняти нову екранізацію класичного роману Остін, адже її історії і без зомбі стільки разів вже переносилися на екран і все ще не втрачають своєї актуальності, показуючи самостійних, розумних героїнь, які за словом в кишеню не лізуть і знають, чого хочуть. І тут, мабуть, варто відзначити, що в основній масі діалоги залишилися саме остіновськими з їх іскрометністю і почуттям гумору, які в потрібний момент частенько рятують періодично кульгаюче з вини зомбі оповідання.

Окремо хочеться сказати про пастора Коллінза у блискучому виконанні Метта Сміта. Цей герой потрапив просто в яблучко. Сміту вдалося зробити свого облесливого і трусоватого другорядного героя чи не найбільш помітним і викликаючим симпатію серед всіх тут присутніх.

В образі тітки містера Дарсі леді Кетрін де Бер з'являється тут Ліна Хіді, яка в перервах зйомок «Гри престолів» знаходить час для яскравих ролей у цікавих кінопроектах. Її леді де Бер представляється найхоробрішою войовницею проти зомбі, як раз під стать актрисі. І ця пов'язка на око їй дуже йде. Шкода тільки, що, розписавши їй стільки дифірамб, творці толком не показали її в битві. Героїня так і залишилася нерозкритою до кінця, і потенціал Хіді не був використаний у повній мірі.

Іноді буває цікаво поглянути на відомий твір під новим ракурсом, але «Гордість і упередження» Остін є настільки самобутньою історією, що зомбі їй ні до чого. Тут є свої моменти, в тому числі і чисто в стилі хоррор, та й самі монстри зроблені досить атмосферними. Тільки відчувається, що все це зайве в романі міс Беннет і містера Дарсі, і часом персонажі ніби самі це усвідомлюють, але все одно продовжують рубати зомбі. В результаті у Стірса вийшло одноразове попкорнове кіно, що викликає інтерес, але до кінця його не вгамовує.

до Речі, подібних мешап-романів існує вже достатньо. Так що, крім сиквела, на який натякає сцена після титрів, в майбутньому ми цілком зможемо побачити в кіно «Розум та почуття та гади морські», «Андроїд Кареніну» чи «Королеву Вікторію: Мисливцю на демонів».

Якщо Елізабет Беннет по зубах гординя містера Дарсі, то і з зомбі вона впорається на раз.