Рецензія на фільм «Північний експрес»

Звичайно прямий переклад назви «Опівнічний м'ясний поїзд» більш точно відбив б суть фільму,

але якщо прокатники так вирішили - нехай буде «Опівнічний експрес».

Зав'язка:

Молодий фотограф Леон Кауфман (Бредлі Купер) дуже хоче вибитися в люди. Однак це в нього не дуже виходить: доводиться скніти на кримінальных фоторепортажах. Але в його житті зайнялося проміннячко надії: дружина Майа й кращий друг Юргис зводять його із впливовою власницею художньої галереї (Брук Шилдс). Вона вважає Леона не безнадійним, але ще недостатньо цікавим і просить зробити дійсно захоплюючі знімки, які б передали суть міста.

У погоні за новими кадрами Леон відправляється в нічне місто. Дорога заводить його на безлюдну станцію метро, де він допомагає дівчині відбитися від банди чорношкірих підлітків. При цьому він робить кілька вдалих кадрів, останній з яких - дівчина, яка сідає в опівнічний поїзд.

Кадри справляють враження на господарку галереї. Вона просить Леона зробити ще декілька в тому ж дусі.

Однак виявляється що дівчина, яку Леон зняв уночі - відома фотомодель, і тієї ж ночі вона безвісти зникає. Виходить Леон - останній, хто бачив її в живих.

Леон повідомляє інформацію поліції, але зіштовхується з нерозумінням. Його самого підозрюють у спробі розкрутитися за рахунок скандальних фото.

Тоді він вирішує вести власне розслідування, яке виводить його на дивну людину Махогані (Віні Джонс), що їздить нічними поїздами й завжди носить із собою великий шкіряний саквояж. Вдень ця людина працює звичайним м'ясником.

Далі-більше. Фотограф дізнається, що пропажі людей у нічних поїздах - випадок не поодинокий, і що м'ясник у цьому якось замішаний. Леон, втягуючись у розслідування сам стає одержимим. І його одержимість починає позначатися на його найближчому оточенні - дружині Майї й другові Юргисі. Вони хочуть допомогти йому, але самі мимо волі стають учасниками ланцюга страшних подій.

--

Скажу відразу - сподобалося.

Але знову ж відразу застережу людей зі слабкою психікою - їм краще фільм не дивитися.

Режисер дуже грамотно зацікавлює глядача.

Спочатку підкидає ідею, що буде розбирання із психопатом, потім наводить на думку про злочинну організацію, потім спливають містичні мотиви.

І до кінця фільму так і не ясно, який же саме буде фінал.

Великий плюс за операторську роботу. У фільмі дуже багато якісно зроблених сцен як нагнітаючих саспенс, так і файтинг сцен (якщо можна так виразиться, тому що б'ються люди не постановочно, а по простому, використовуючи всі підручні предмети).

Персонажів рівно стільки скільки потрібно. Кожний запам'ятовується й відіграє свою роль.

Особливо відзначу роль Віні Джонса - дуже страшний лиходій вийшов. Причому грав він дуже стримано, але навіть від одного його вигляду зі спини на нічній вулиці вже ставало страшно.

--

Після перегляду, коли на зміну емоціям приходить спроба пояснення подій, опіслясмакування звичайно трохи погіршується через те, що деякі речі все-таки нелогічні:

лиходії могли б знайти більш прості й менш ефектні види досягнення тієї ж мети.

І деякі моменти зняті для більш соковитої картинки всупереч законам фізики. (так наприклад (вибачте за спойлер) від удару молотком по потилиці очі би не вивалилися).

Але завдяки майстерній роботі режисера, оператора й акторів ці думки під час перегляду зовсім не тривожать.

Чи потрібно дивитися - вирішуйте самі. Фільм за рівнем і подачею насильства й жорстокості схожий на «Хостел». Тому якщо «Хостел» сподобався - то швидше за все й «Опівнічний експрес» теж зійде.