Амфетаміни до добра де доведуть. Метамфетаміни до добра не доведуть.
- Російський драм-енд-бейс
Дітям продавати наркотики не можна. Це ганьба, infamita.
- «Хрещений батько».
Будемо опіум курити-рити-рити.
- Агата Крісті.
Третього дня опам'ятався від сплячки й подивився фільм за участю Джонні Деппа «Кокаїн». Цій події передував довгий і болісний процес вибору слушного об'єкта для неупередженого рецензування й глумежа. Через моє зірке око й не менш розумні руки пройшов спочатку фільм про російську мафію в Нью-Йорку «Господарі ночі», не сподобався. Потім подивився півгодини фільму «30 днів ночі», про вампірів, з Джошем Хартнетом. Очистивши монітор від блювотини, злегка задумався - як бути? На очі зненацька попався фільм «Самотні серця» з Траволтою, Гандольфіні й Джаредом нашим Лето. Але й він мені якось не пішов. І тоді й було ухвалене рішення подивитися фільм «Кокаїн».
Взагалі, фільми про бандитів - явище нерідке. Любить народ, щоб там стрілянина була, гроші, вино рікою, соковиті тьолки, жагуче кохання, і взагалі злочини без покарання. Незважаючи на благодатність теми, гарні фільми виходять таки нечасто. Ну от, з дуже гарних можу «Хрещеного батька» згадати, «Славних хлопців», «Обличчя зі шрамом», «Сутичку» і, напевно, «Сопраносів». «Американського гангстера» ще не дивився, так що утрудняюся його поки що оцінити.
А тут он ще один фільм - і теж начебто про бандита. Точніше, про наркоторгівця Джорджа Джанга, якого грає Джонні Депп. Сюжетний заміс коротенько виглядає так: коли був Джорджик маленький, з кучерявою головою, він теж.... Еее... ні, краще так: жив-був маленький хлопчик Джордж, який дуже любив... так, любив гроші. Тупорилі виродки, які жили поруч із Жориком, не знали, як заробити по-справжньому реальні гроші, вони тупо, як і буває у баранів, ходили на роботу, працювали по восім годин на добу, верталися додому, ростили дітей. Таке життя Жорі було рішуче неприємне.
І тільки йому виповнилося вісімнадцять, Жора шустро поїхав у Каліфорнію з жирним як свиня корешем на прізвисько Тунець. Там у нього в голові прояснилося - щоб круто жити, потрібно продавати наркоту! Спочатку - усього лише траву. Попервах все обмежується дрібними пакетиками по кілограму кожний, але час іде, бізнес росте, і от уже Жора ганяє в Колумбію спеціальний літачок, щоб затарюватися мінімум по півтонни за раз. І все йде начебто б чудово, Жорик щасливий, набиваючи третій косяк, він благодушно дивиться навколо. І раптом - засада!
Мудаки, які надягли форму поліції, заарештовують бідолаху разом із трьохстами кілограмами добірної ганжи в багажнику його машини. Рішуче незрозуміло, куди дивляться правозахисники - а як же право людини на власність? Свавілля діється в країні, настав час писати листи у вашингтонський обком, копію скарги - в ООН. Перевертні в погонах засуджують безневинного, усього в білому, Жорика аж на два з половиною в'язниці - звірі, мерзотники, сатрапи!
У в'язниці Джордж знайомиться з арештантом Дієго. Закорешившись, і вийшовши у визначений термін з в'язниці, вони вирішують піднятися на новий рівень і починають торгувати кокаїном. Спочатку торгівля йде туго, але згодом друзям допомагає небагатослівний колумбійський чоловік на прізвище Ескобар, і справа йде на лад. Більше того, Джордж зустрічає дівчину своєї мрії (Пенелопа Крус), з велими... цими... очима, іншими приємними округлостями й іспанським темпераментом. Правда, вона виявляється нареченою його партнера по бізнесу, але хіба справжній чоловік зверне увагу на таку фігню?
Жорик одружується, народжує дитину й живе щасливо. Але! Упирі в міліцейських шинелях знову заарештовують бідолаху за контрабанду коксу й засуджують його на п'ять років. Суворо, суворо в них в Америці із правосуддям. Тільки масові розстріли врятують країну! Дружина природно миттєво розводиться з арештантом, його гроші конфіскують, і Жорик знову виявляється в повній дупі.
Знову вийшовши на волю п'ять років потому, Джордж не думає про початок нового життя. До чого? Робити він нічого не вміє, до роботи по вісім годин на день « бидло-стайл» він не привчений - набагато веселіше возити з-за кордону білий порошок і штовхати його по дискотеках. Але удача остаточно повертається до страждальця своєю дупою - його замітають у черговий раз. І засуджують до шістдесяти років. Бугага.
І сидить він у своїй камері, і мріє, що коли-небудь його донька прийде його провідати. Але вона так і не приходить. І я її розумію.
Фільм, загалом кажучи, мутний і порожній. Жодного разу не говориться, що наркотики - це погано. Що вживати їх - шкідливо. Що продавати їх - незаконно. У цьому плані винесений в епіграф рядок про амфетаміни значно інформативніший. Взагалі жодної розумної фрази за весь фільм не почув, крім роздумів Джорджика, що на волі йому було класно, а у в'язниці - не дуже, але теж за великим рахунком непогано.
Фільм за великим рахунком про те, як людина настільки хотіла грошей і не хотіла їх заробляти, що зволіла жити у в'язниці. Враження тяжке, дуже схоже було після перегляду фільму «Зодіак». Теж неначебто знято непогано, але - ні про що. Тільки порожнеча липка в голові після фільму, жодної думки.
Загалом, не сподобалося, ні.
PS: Ну ось тут запитують про акторів. Ну, актор там рівно один - Джонні Депп. Ну, так, він гарний актор, але тут не проявив себе ніяк. Протягом усього фільму навіть м'язом на обличчі не поворухнув, дивився на все, що відбувається незворушно, як індіанець. Ні, ніхто не сподобався, всі як один злили. Ось так.
