Рецензія на фільм «Кривавий четвер»

23 жовтня 2005,  08:00 | Рецензії | Автор: Redder

Минуле не можна забувати. Його не можна прикривати старою газетою й робити вигляд, що нічого подібного з тобою ніколи не відбувалося. Тому що воно повернеться. Повернеться, і добре, якщо тільки нагадає про себе. Тому що може й залишитися з тобою назавжди.

Фільм "Четвер" - він саме про це. У далекій Америці живе правильний хлопець на ім'я Кейс - або по-нашому - Валіза. На вид - повний пидор, чи ледве не з фарбованими губами й підведеними вічками. Отут я вирішив фільм виключати, тому що пидорів я не дуже люблю, можна сказати - не люблю зовсім. Урятувало фільм тільки те, що до появи в кадрі Валізи, у ньому - кадрі - трійка відморожених весело замочила продавщицю магазина й недоречно з'явившогося поліцейського. Замочила на повному морозі, і я б сказав - з особливим цинізмом.

Це й визначило долю перегляду.

До правильної Валізи в гості приїжджає його старий кореш - один з тих самих відморожених, і привозить із собою валізу наркоти.

Могутня авторська гра слів б'є в очі - валіза у Валізи! Сам відморожений спритно злинює, запхав у кишеню пістоль із глушителем, залишаючи Валізу з товаром.

Отут-то все й починається...

Від себе помічу: валіза коксу - річ небезпечна в принципі. Найчастіше тому, що він уже комусь належить. Ця його риса в основному й підбиває безліч заповзятливих громадян на всілякі подвиги, найчастіше з летальним результатом. Винятково дохідливо це було показано в фільмі "Жмурки", що недавно демонструвався в кінотеатрах

Багато хто, проте, цього дотепер не розуміють, що щодня приводить до все нових і нових жмурках.

Наша Валіза, однак, не з тупих, йому ясно, що наркотикам варто сказати тверде "ні", внаслідок чого дур він браво сплавляє в раковину. Але вже пізно - у будинок юрбами валять дилери, драг-пушери й колишні дружки звалившого відморозка. Але Валіза й отут не тушується - а все тому, що в минулому він з товаришем запалював не по-дитячому: валив нігерів пачками, дірявив вагітних і активно їв дур. Потім він, звичайно, передумав і кинув некрасиве заняття - навіть став архітектором. Але навички-то, навички залишилися! Валіза акуратно шаткує ворогів і рядами розвішує їх у гаражі, після чого пакує в пластикові мішки й здає в сміття.

Закінчується все добре - зло переможене, гроші за спущену в каналізацію дур сплачені й привласнені Валізою, відморозки у вигляді окремих фрагментів відпочивають у сміттєвозі.

Фільм робить винятково позитивне враження - така собі запальна суміш "Жмурок" з "Кримінальним чтивом". Дуже познавально.

Ну плюс і камрад Гоблін у перекладі запекло запалив.

Одним словом, все путьом.

І минуле рулить!

512 

Написати коментар

Написати коментар...
Написати коментар...