Віддивився сьогодні свіжий фільм «Невидимий» (“The Invisible”). Насправді він, звичайно, ніякий не «Невидимий», а «Невидимка», там для особливо обдарованих перекладачів навіть певний артикль стоїть, щоб не переплутали. Ну й [censored] з ним, суть фільму від цього ніяким місцем не змінюється.
Фільм сам по собі - він не дуже оригінальний. І навіть не дуже відрізняється від свого знаменитого предка - фільму «Примара» 1990 року з Патріком Свейзі. Відрізняє його єдине - він значно гірше.
Про що там говориться, власно? Говориться про те, як в американському університеті вчиться славний хлопець Нік. Нік трохи схожий на молодого Хью Гранта, що його не сильно псує й навіть почасти надає якийсь шарм. Плюс до всього Нік непогано вміє писати й тому пише одногрупникам реферати й курсові за гроші. Це ще нехай! Це ми цілком схвалюємо.
Але далі - йде більше. У Ніка є друган Піт - лузер і лох. Та ще, як ми потім дізнаємося, і пацюк. Плюс у нього якісь натягнуті відносини з дівкою на ім'я Енні. Та й з дівкою там теж не все добре - вона продає крадені мобіли, допомагає гнати машини й особисто краде камінчики з ювелірних магазинів. У вільний час Енні спить із запеклим кримінальником, латиноамериканцем Маркусом, випущеним достроково. Весела, загалом, дівка. І ходить постійно в якійсь ідіотській пидорці. В компанії із цим Маркусом вона й жене тачки. Для чого Маркусу потрібно гнати тачки, та й ще разом з Енні, коли перед ним реально корячиться черговий строк - це рішуче незрозуміло. Але це не перша непонятка у фільмі, і дуже далеко не остання.
І от один раз, розкурочуючи з Маркусом чергову тачку, Енні попутно розбиває скло в магазині й тягне звідти брюліки - кращі друзі дівчат. Маркус докірливо качає головою, а повернувшись на конспіративну квартиру, дзвонить у поліцію й закладає дівчисько. Причини даного його вчинку лежать теж дуже глибоко. Настільки глибоко, що простим смертним не зрозуміти.
Енні забирають у поліцію, але відпускають під заставу. Вона негайно дзвонить Маркусу й розповідає про те, що трапилося,. «Хто ж тебе міг підставити?» - лицемірно питає Маркус. Енні довго й напружено думає - хто? І розуміє! Ні, це не Маркус, єдиний, хто знав, що діаманти в неї. Це, звичайно ж, доходяга Піт, котрий _теоретично_ міг бачити, як Енні тягла брюліки в универ. Логіка - забійна!
Озвірівши й зібравши своїх корешів, Енні ловить Піта й ставить питання - навіщо він настукав у поліцію. Піт, не особливо навіть ламаючись, переводить стрілки на Ніка - типу це не я, це все він. Питання, звідки Нік міг знати, що в Енні в кишені діаманти - воно гарне. Але перед дівчиною воно не постає. Питання, мається наувазі. І вона, знов-таки зі своїм кодлом, виловлює Ніка й починає його бити. А Нік, не розуміючи серйозності положення, у міру побиття все жартує над Енні. І Енні це не дуже подобається. І вона вбиває Ніка.
А сама біжить до злого Маркуса й просить, щоб на випадок чого він сказав, що вона в цей вечір з ним трахкалася. А Маркус корячиться й каже - «та ну з чого б це? Котися-но ти, подруга!» І Енні котиться далі. Теж що в однієї, що в іншого логіка потрясає.
А Нік тим часом вибирається з лісочка, в якому його пришили, і йде собі в школу. Куди ж ще, правильно? Але прийшовши, помічає страшне - на нього ніхто не збертає уваги й взагалі - в упор не бачать! Жахнах, - думає Нік, і розуміє, що він мертвий.
Тим часом лиходій Маркус із хлюпиком Пітом іде в ліс і викопує тіло Ніка й кудись його ховає. Що? Для чого він це робить? Ну що ви справді, такі питання задаєте. При перегляді до цього часу я вже перестав дивуватися нелюдській логіці того, що відбувається, й всерйоз став готуватися до сцени, коли Маркус дістане пістолет, скаже «ціна помилки - смерть!» і застрелить Піта разом з Енні. І вб'є себе ап стіну.
Тим часом Нік усвідомлює, що він ще не зовсім мертвий, що поки тлінний дух ходить по землі, тіло ще живе. І йому потрібно, щоб це тіло знайшли й реанімували. А то він вже повторно помре, і цього разу - по-справжньому.
І він робить приголомшливе відкриття! Виявляється Енні може його чути! І він ходить за нею й талдичить - «скажи поліції, де моє тіло, скажи негайно, а то я окочурюся». І ще Нік з подивом робить друге відкриття - ця ж сама Енні, мерзота, що пробила йому череп залізною трубою - чудова, чуйна людина! Ну, як це прийнято говорити в тупих американських фільмах, «просто їй не пощастило в житті». Черговий ідіотський хід, але він вже навіть не дивує.
І природно, Енні переймається добрими почуттями до Ніка, розповідає поліції про місцезнаходження нікового напівтрупа, одержує від Маркуса кулю в живіт і помирає в лікарняній палаті свіжоврятованого Ніка. А Маркус, звичайно, гине, тут і думати нема чого, так йому й треба, мерзотникові. Що цікаво, людина, яка до вбивств не має взагалі ніякого відношення, висвітлюється як повна сволота (хоча він, звичайно, сволота ще та). А дівка, яка холоднокровно мочить людину на початку фільму - вона до кінця стає позитивнішим персонажем, там сценаристи періодично дуже стійко давлять на сльозу. Маразм.
Режисер цього шедевра - Додик Си Гойєр, який покрив себе нев'янучою ганьбою після «Блейд: Трійці». Є думка, що після «Невидимого» ганьби менше не стане. Тому що знята відверта [censored]ня.
Актори - Джастін Четвін у ролі Ніка й Маргарита Левієва в ролі Енні відіграють, щоправда, насправді непогано. Але фільм це не рятує ніяк. Не сподобалося, загалом, не раджу.
