Після довгих днів роздумів, подивився фільм «Вовча бухта» (“Wolf Creek”). Взагалі-то, вірніше перекласти було б « Вулф-Крік», тому що це власне ім'я. І про ніяку бухту у фільмі мова не йде, йде про інше. Ну, до перекладу ми ще повернемося. Поки що трошки про сюжет. Тут важливо так збалансувати, щоб одночасно не розповісти чого-небудь значного (див. Конвенцію про нерозголошення), але й з іншої сторони спочатку зародити, а потім і підтримати зростаючий глядацький інтерес. Дуже обережним треба бути, так.
Загалом, приїжджають із Англії в Австралію дві дівчини. Типу відпочити й розслабитися. Ну й подивитися, звичайно, як отут ідуть справи з колишньою англійською колонією. І якщо що, приструнити аборигенів, що зарвалися. У такому от приблизно ключі. Але замість ключа, дівчата ведуть наскрізь дрібнобуржуазне життя - п'ють, гуляють, ніде не працюють. Ще знайомляться з лихим пацаном Беном. Бен - він місцевий. Це таке древнє тубільне ім'я - Бен. Ще від племен маорі збереглося.
Дівчата, на жаль, попаслися дуже малосимпатичні. Одна - така типова вівця, у дурних окулярах навикаті й дурній же шапці з помпончиками. Інша неначебто покраще, темненька така, і дуп... еее... фігура теж нічого, але, млин, щелепа випирає, що той екскаваторний ківш. Не люблю.
Так, важко в Англії з дівчатами, чи та справа в нас.
Загалом, якийсь час вони безтурботно запалюють у Сіднеї, п'ють там, знову ж, дебоширять і іншими засобами збагачують австралійську економіку. До речі, п'ють вони якось мало, не в перший раз зауважую - іноземці вкрай мало п'ють і вкрай швидко п'яніють. От буквально дві пляшки пива - і все, гаси багаття, суши шкарпетки, всі п'яні в умат, усі лежать покотом. І, що характерно, непристойних думок ні в кого із цього приводу не виникає.
Чи та справа в нас - напився, станцював на столі, упав мордою в оселедець під шубою, дав комусь у бубін, одержав здачі, позажимався по кутах із симпатичною малознайомою, проорав хором три пісні Шевчука, упав, заснув. Романтика, йопт!
А в цих зовсім не так. Випили небагато пива, потім по п'ятдесят грам коньяку, і все - усім спати. М-Так.
Але в загалі-то фільм не про це. А про те, як ці от три персонажі - тубілець Бен, вівця й ківш від екскаватора їдуть кудись углиб Австралії, щоб подивитися на єдиний на континенті слід від упавшого метеорита. Кратер, будемо так казати. І от цей кратер саме й називається Вулф-Крик. А зовсім не якась там бухта.
Приїхали вони туди, походили, значить, по кратеру, подивилися, що і як. Зібралися їхати назад, але отут ррраз! - машина не заводиться. Хо-хо! Що будуть робити три тупих підлітки посередині безбережної австралійської савани? Або не савани. Може бути, буша. Але, як кажуть, якщо замість слова «цицьки» сказати «груди», цицьки від цього краще не стануть. Так і тут - буш це або савана, або, скажемо, пустеля, робити однаково щось треба. А що - невідомо.
Загалом, як нескладно здогадатися, у результаті обраної на свою дуп...еее... фігуру пригоди, беззахисні підлітки попадають у лапи кровожерливого австралійського маніяка. Ну, це, звичайно, не ново. Останнього часу фільмів з розряду «бідолахи в руках сімейки маніяків» можна нарахувати як мінімум п'ять: «Будинок 1000 трупів», «Сутінок розуму», «Не бачу зла», «Пагорби мають очі» і «Хобокенська лощина». Ну ще був гарний епізод у фільмі «Суддя Дредд», але це давно. Але фільм «Вовча бухта» має важливу конструктивну відмінність - тут маніяк усього один, і це дуже свіжо й дивно.
Адже із всіх пристойних фільмів відомо, що маніяки люблять діяти саме родинами. У яку родину практично не плюнь - навкруги маніяки. Зважаючи на все, це такий традиційний і прибутковий бізнес - маніячити родинами. Типу національного захоплення.
Але то в Америці, там народу багато, тому маніяків порядно, і вони компактно проживають у сімейній обстановці. А в Австралії все не так, там народу дуже мало, тому й маніяки зустрічаються досить рідко. Але вже якщо зустрічаються... Ого-го!
Тамтешній маніячина мені дуже сподобався, навіть більше, ніж скажена сімейка з фільму «Хобокенська лощина». Отут він такий симпатяга - може собаками зацькувати, може снотворним напоїти, а може машину розібрати або зі снайперки довбанути прямо в око. Орел, колірованний квакер. Дуже харизматичний дядько.
З політкоректністю теж повний пе. Тобто порядок. Обох тіток замочили просто протягом п'яти хвилин, так з такою вигадкою, з вогником, що любо-дорого. Одній перебили хребет. А іншій дозволили виїхати на машині метрів на сто й вліпили кулю в колесо. А потім добили в упор. Позитивно, сценарій писала дуже обдарована людина. І явно великий патріот Австралії.
Знято зовсім чудово. Тут і захід тамтешнього австралійського сонця, тут і схід, тут і промені прожекторів у димній темряві, і колючий дріт на тлі неба, і павутинка із крапельками роси - краса. Це звичайно коли на екрані не ріжуть кого-небудь великим планом. Оператор упорався дуже добре.
Хоча звичайно, фільм не позбавлений і деяких недоліків. Є деяка непонятка згодом. Типу коли перше дівчина після ночі прокинулася зв'язаною, навкруги було світле, світило сонце. Це значить - ранок. Через п'ятнадцять хвилин, коли вона перерізує мотузки й вибігає назовні, там - темінь. Дивно.
Ну й маніяк, що сидів строго в тій машині, куди вона потім заскочила, хоча машин там був добрий десяток - це теж не цілком зрозуміло. І він у цьому епізоді дуже схожий на громадянина Ф.Крюгера, навіть хіхікає точно так само. Це, цікаво, випадково вийшло, або й замислювалося так?
Але головний недолік фільму - це його переклад. Та перекладу як такого й немає, є якісь невиразні спроби щось там зрозуміти й сказати російською. Переведено навіть не одне слово із трьох, а набагато менше. Так, зрозуміло, що англійський акцент - він не всім приємний і зрозумілий. Так, австралійський акцент - це теж не мова випускника Оксфорда. Але переглянувши фільм три рази, можна перевести його повністю без проблем.
От, просто для ілюстрації. Перший рядок - оригінал, друга - переклад у фільмі, третя - правильний переклад:
So my advice is that we all have an awesome time together. You sort out what is going on between you and that girlfriend you've allegedly got. By the time we get to Cairns we'll find some freakishly hot man for me.
Якщо хочеш, щоб ми всі прекрасно провели час, припини розповідати про свою так звану дівчину. Мені це вже просто набридло.
Я пропоную відмінно провести час. Ти розбираєшся, що там відбувається між тобою й твоєю передбачуваною дівчиною. А на той час, як ми доберемося до Кейрнса, ми підшукаємо й мені якого-небудь охрінінного красеня.
- Weather's shit.
- Yeah. All of a sudden.
- I think it's the start of the wet season, so...
- That's beautiful over there, isn't it? That light coming up through mountains is gorgeous.
- Ну й пустеля.
- Ми туди їдемо?
- Напевно.
- Ну, курс ми не міняли. Головне, щоб не пішов дощ.
- Погода гівно.
- Угу, зіпсувалася ні з того ні із сього.
- Початок сезону дощів, так що...
- Краса, правда? Промені сонця, що сходить через гори...вражає.
It's a.. It's a little trick they used to use in the Vietnam war you know, so they could take prisoners and they still get the same information out of them. But the little buggers didn't escape. You with me?
Тобі доведеться залишитися зі мною, так що кінчай плакати. Вистачить, набридло вже.
Це такий прийомчик, який ми використовували у В'єтнамі. Його застосовували, щоб брати там полонених, і одержувати від них потрібні відомості. І так, щоб ці виродки не могли втекти. Ти мене слухаєш?
У підсумку маємо навіть не вільний переказ фільму, а набір ідіотських фраз, що прийшли першими в голову так званому перекладачеві.
Разом: фільм - гарний. Але дивитися його потрібно тільки із правильним перекладом. Інакше - ніяк.
