Після розвеселого бойовичка "Бандитки" вирішив я сдуру подивитися продовження. Перше кіно було нічого, а от друге...
Початок відразу засмутив. Якась низка олівцевих фотороботів із серії "їх розшукує поліція". Причому на всіх малюнках звірячі тітки. Ну добре, думаю, далі буде цікавіше.
Наступні три хвилини по екрані повзла якась блакитна каламуть, і лунали незрозумілі звуки. Я навіть затурбувався, що теледо накрився. Однак, це так було задумано знімальником. Назвати цього дауна режисером - образити професію.
Мутні розливи зненацька змінилися сценою повій, що підмиваються в струмка. Камера повільно переповзає зі стегна на дупу, із цицьки на кущі й так теж хвилини три. У цей час жіночий голос за кадром віщає якесь похмуре марення, типу було їх
багато, були вони небезпечні й шустрі так усіх убили. Але мстя їх жорстока й ніхто не врятується, тільки мале число... Хто жорстокий, кого вбили, хто не врятується - так я й не зрозумів, хоча переглянув епізод два рази.
Далі сюжет фільму треба переказувати словами нанюхавшихся клею безпритульників, так буде ближче до задуму знімальника.
Отут, коротше, така японська баба, її типу розстрілювати привели. Один їй, типу, - останнє бажання? А вона - пішов у дупу. А ті тільки стріляти, а отут такий індіанець зі спортивним луком і ще один чувак.
Він бах, бах - з пекаля, а ті з ружбайки. А той теж раз - і вбив. А він бабу схопив і цокати. А той з лазерного вінчестера (там світодиод у стовбурі спалахував, типу стріляє) теж по них як став стріляти й мимо!
А вони сидять потім і в нього самурайський ніж для харакірі. А баба така, нах ти мені? А він - типу я тебе врятував. А вона така, ну поїхали до мене.
А там десь ще місто таке, примари одні, і туди ті на конях поїхали. А одне золото хотів сховати. Отут негр такий в засідці й індіанець теж у засідці, золото хотіли украсти.
А негритянка одна за кущем, бачить, як чувак з бабою зажимається, потім баба пішла, а негритянка теж до чуваку й давай зажиматься. Ботфорти в неї на блискавці, всі дела. А баба повернулася й негритянку бах - з пекаля.
А чувак утік. А отут ті на конях, раз і негреняти вбили. А негр говорить, я помщуся! А баба, інша, говорить не треба. А він говорить, це, типу був мій син.
А в іншому місці двоє сидять і один говорить: Дуже я ці вбивства люблю! Що таке, людини вбити, раз і немає (прямо як у Толстого, не того, котрий граф з бородою, а який радянський. Там Гусєв, що на Марса полетів, теж міркує: що
таке людина? приклався в нього із гвинтівки, от тобі й людина).
Ну а потім той індіанець, він на полювання пішов, щоб їжі принести... І т.д. і т.п.
....Коротше, висидів я з перервами 25 минуть і виключив теледо. Фільм однозначно ставиться до категорії "рідкий пронос". Навіщо це знімали, кому таке треба - ніяких думок на цей рахунок у мене немає...
