Рецензія на фільм «Після сварки»
Тесса і Хардін продовжують страждати від кохання

4 вересня 2020,  01:45 | Рецензії | Автор: Елена Стрельбицкая

Коли нарешті до свого кінця добігла франшиза «П'ятдесят відтінків сірого», Голлівуд почав судорожно шукати їй заміну, і тут кінематографістам підвернувся черговий роман-фанфік про нещасних закоханих, які часто займаються сексом, під назвою «Після». Його екранізація, що вийшла на екрани в 2019 році, стала хітом (завдяки скромному бюджету, а не геніальності фільму), і ось вже через рік на великі екрани вривається її сиквел зі ще більш драматичною назвою «Після сварки». Адже наприкінці першого фільму його головні герої Тесса і Хардін жахливо посварилися і тепер просто зобов'язані помиритися...

Якщо ви раптом забули (або не знали), то «Після» розповідає історію кохання гарної дівчини Тесси і поганого хлопця Хардіна, які зустрічають в коледжі і через пару тижнів починають жити разом. Але потім Тесса дізнається, що Хардін почав з нею стосунки, оскільки побився об заклад з друзями, і йде від нього, поки їх щедро поливає дощ. Звичайно, за законом жанру Хардін встиг по-справжньому закохатися в Тессу, але тепер та й знати його не хоче. Він страждає, починає знову пити (алкоголізм в 20 років, і батьки йому нічого не кажуть, це в США, схоже, ок), а потім мчить до неї при першому ж її п'яному дзвінку, і ось наші страждаючі голубки знову разом. А ви що думали, що вони не зійдуться за перші десять хвилин фільму, оскільки Тесса вирішила, що вистачить страждати через самозакоханого хлопчика-мажора, і почала нове життя, відправившись на стажування в престижне видавництво? Ні, звичайно. Все це стажування – це лише привід змінити кампус коледжу на декорації офісу і ввести в розповідь «конкурента» Хардіна Тревора.

Поява Тревора могла наштовхнути вас на думку про любовний трикутник, але цей хлопець занадто адекватний і зрілий для Тесси, щоб зацікавити її комплекс матері Терези. Так що ніякого трикутника тут не виходить, і ми повертаємося разом з нею до бідного, нещасного Хардіна, щоб знову розглядати його сто татуювань під час їхніх численних постільних (і душових) сцен, оскільки «Після сварки» навіть перевершує перший фільм за кількістю еротичних сцен з головними героями а всі інші події ніби придумані для того, щоб плавно переходити від однієї такої сцені до іншої. Адже Тессі і Хардіну більше просто нема чим зацікавити глядача, як тільки сценами еротичного характеру, адже всі їхні рішення приймають за них їхні гормони, так що нові страждання цій нещасній парочці забезпечені.

В образах Тесси і Хардіна у сиквелі повертаються Джозефіна Ленгфорд і Хіро Файнс-Тіффін, які після прем'єри фільму «Після» прокинулися всесвітньо знаменитими. І це не дивно, оскільки єдина причина дивитися екранізації романів Анни Тодд – це їхня екранна хімія. Зазвичай на такі відверті постільні сцени актори погоджуються, якщо на горизонті їм махає рукою «Оскар», а оскільки за ролі Тесси і Хардіна їм нічого подібного не світить, то дуже сподіваюся, що Ленгфорд і Файнс-Тіффін знімаються в цій еротичній мелодрамі добровільно і потім не пошкодують про це. На щастя, обидва актори повнолітні (хоча Тесса за сюжетом ще підліток, їй всього 18), а їх персонажі пропагують на весь світ безпечний секс (за це їм точно буде плюсик до карми). Ділан Спроус, який грає Тревора, в порівнянні з ними відбувся тут легким переляком, тобто легким оголенням.

У сиквел на зміну режисерці Дженні Гейдж, яка вичавила у стрічці «Після» усе, що тільки могла з першоджерела, прийшов режисер Роджер Камбл, який прославився завдяки культовому фільму 90-х «Жорстокі ігри». Але він також зняв його провальний сиквел «Жорстокі ігри 2: Манчестерська підготовка», так що чогось особливого або революційного від «Після сварки» після заміни режисера чекати не варто. Історія Тесси і Хардіна йде далі строго за задумом Тодд, яка починала свою популярну серію романів як фанфік про Гаррі Стайлса, опублікований на Wattpad. Тому у історії Тесси і Хардіна й у «П'ятдесят відтінків» є стільки спільного, і це аж ніяк не комплімент. Кожен сюжетний поворот їхнього сиквела дивує своєю дурістю і несмаком все більше, а самі персонажі просто бігають по колу одне за одним, щоб показати нам чергову сцену сексу (ніби люди у 2020 році ніколи не чули про порно).

А тепер хочу сказати декілька речень про найжахливіший епізод сиквела, який виводить дурість всієї цієї лав-сторі на новий позамежний рівень. Це я про бійку Тесси і Моллі на новорічній вечірці. Фільму «Після сварки» тільки за цю сцену можна поставити 1 бал, оскільки це огидно, коли дівчата ось так починають воювати через якогось хлопця, який об них обох витирає ноги. Суспільство і кінематограф продовжують насаджувати підліткам цей жорстокий сценарій, що призводить до того, що дівчата – і Тесса в їхньому числі – вважають, що жіночої дружби не існує, і всі дівчата повинні бути суперницями за серце такого нарциса-садиста, як Хардін. Що вже говорити про те, як сам Хардін відноситься до Моллі. Нам весь фільм намагаються показати його зміненим, що він навіть вирішує вибачитися перед однією зі своїх колишніх, але тільки не перед Моллі, яку використовував і яку зрадив з Тессою. При цьому він демонстративно продовжує принижувати її перед спільними «друзями», що не удостоївши її ані вибачення, ані пояснення, як це зробив би будь-який дорослий чоловік, який дійсно здатний змінитися і стати кращим заради Тесси. Таке ставлення до своєї колишньої якраз дуже красномовно характеризує головного героя, який ніколи не зміниться, оскільки любить тільки себе. Адже як тільки йому хтось набридне, включаючи Тессу, він одразу ж стане поводитися з нею як зі сміттям. Хоча про що це я. Хардін і так огидно поводиться з Тессою вже другий фільм, але нам продовжують підносити це як «романтику».

«Після сварки» взагалі не варто сприймати ані як драму, ані як романтичну стрічку/мелодраму, оскільки нічого прекрасного і щасливого в цих садомазо-відносинах двох підлітків немає, а ось з точки зору комедії – тут є маса моментів, над якими можна посміятися з друзями або своїми хлопцем/своєю дівчиною на повний голос. Наприклад, сміх викликає Хардін в найпершій сцені, де він пафосно порівнює їхню з Тессою лав-сторі з творами Вільяма Шекспіра, Джейн Остін або Шарлотти Бронте. Той поет і письменниці були майстрами пера і створили революційні п'єси і романи про складних героїв, які кидають виклик суспільству, тоді як Тодд просто написала черговий фанфык, який дивом став кінофільмом. Якщо ви дивилися «Сутінки» і «П'ятдесят відтінків сірого», то «унікальна і велика» історія кохання Тесси і Хардіна копіює їх з невеликими змінами. Плюс декілька сюжетних поворотів з мильних опер. Не здивуюся, якщо в третьому фільмі у когось буде амнезія, а хтось буде шукати свого зниклого батька. Хоча стривайте... Гаразд, не буду «спойлерити».

Так чи варто вам дивитися фільм «Після сварки»? Це залежить виняткового від того, чи сподобалася вам мелодрама «Після» і її персонажі. Якщо так, то сиквел повністю відповідає їй за духом. Тобто він знятий для підлітків, у яких ніколи не було відносин і які мріють про «велике й трагічне кохання як в кіно». А дорослому глядачеві «Після сварки» здасться веселою мелодрамою для одноразового перегляду з незрілими й постійно наступаючими на одні й ті ж граблі героями, які вважають що справжне кохання – це нескінченні страждання, і вперто не хочуть вчитися на помилках, дорослішати і поважати самих себе. «Прекрасний посил» для юного глядача. До речі, про юного глядача я не жартую. В Україні рейтинг фільму «Після сварки» становить всього 12+, і, не дивлячись на еротичні сцени, інфантильність його героїв видає, що він дійсно знятий з прицілом саме на підліткову аудиторію, яка все ще вірить в таке наївне кохання між «хорошою дівчинкою і поганим хлопчиком», у якого в реальності, на відміну від кіно, не буває чарівних хепі-ендів.

А якщо ви дійсно любите Джейн Остін (та інших великих письменників і поетів, про яких згадується в «Після сварки» з метою додати глибини поверхневим героям), то краще подивіться нову екранізацію її безсмертного роману «Емма» з Анею Тейлор-Джой у головній ролі, що вийшла на екрани навесні, а зараз доступна на стримінгових платформах. Та стрічка – справжня велика історія кохання з розумними персонажами, а не тими, хто так відчайдушно намагаються ними здаватися, як Тесса і Хардін.

24623 

4 коментаря

Анна не Тодд

5 вересня 2020, 20:22

Очевидно, что автор статьи очень поверхностно знаком с самими книгами. (Молли никогда не была девушкой Хардина, у него не было ни с кем серьезных отношений до Тессы). Эта история не только для подростков, но и зрелые люди найдут в ней для себя что такое, что заставляет задуматься и очень долго не отпускает. Цинизма в нашем мире слишком много, а данная статья им просто переполнена, а вот чего действительно не хватает так это любви, именно такой любви которая проходит через всякое дерьмо, как в реальной жизни, а не как в фэнтези романах.


1 / 0 
Елена Стрельбицкая в ответ на Анна не Тодд

5 вересня 2020, 22:48

Окей, у Хардина "не было серьезных отношений", но он спал с Молли, как спал с другими, так что "отношения" у них все равно были. И перед одной из тех других девушек он все-таки извинился, а перед Молли, которую сразу же поставил в игнор, когда встретил Тессу, и не подумал извиниться. И продолжил вести себя как свинья, пока за него девушки не подрались. Прям "парень мечты". Так что эта история для подростков, как ни крути. Я очень верю в настоящую любовь, которая может все преодолеть, но в "После", увы, ее нет. Есть подростковая созависимость двух незрелых людей, которые продолжают наступать на одни и те же грабли, вместо того, чтобы повзрослеть, встать твердо на ноги и завести серьезные отношения с человеком, который не будет над ними издеваться, как Хардин издевается над Тессой. У этого манипулятивного парня серьезные психологические проблемы, от которых нужно лечиться, а он их затыкает отношениями с Тессой, пока снова не начинает пить и становится агрессивным (!). Увы, но это не настоящая любовь, а детский сад. И ничего светлого и милого в этом нет. В наше время слишком много девушек и женщин страдает от таких токсических отношений и от психологического насилия, какое показано в "После", и признать их и разорвать их - это не цинизм, это первый шаг к настоящей любви (в том числе и к себе) и счастью. Пожалуйста, не берите пример с Тессы и бегите от таких Хардинов сразу без сожалений и розовых очков.

1 / 0 
Анна не Тодд в ответ на Елена Стрельбицкая

5 вересня 2020, 23:41

Смысл книг на мой взгляд и заключается в том, как два человека проходят один сложный путь от нелюбви к себе, к обществу, от созависимости и токсичности к созданию нормальных, полноценных и гармоничных отношений. Этот путь нам и покажут в фильме. Может в фильме Молли выглядит как жертва, но по книгам она такая же как Хардин, пережившая личную трагедию, только в женском обличье, ее не интересует любовь и чьи то чувства и Хардин ее своим к ней отношением нисколько не травмирует. Он извинялся перед другими девушками за то, что понимал как ранил их чувства, таким образом нам показали, как он готов меняться ради Тессы. Я очень люблю книги Джейн Остин, готова их перечитывать снова и снова, но это не помешало мне полюбить книги Анны Тодд из серии "После". Думаю это история для тех, кто готов открыть для себя не только "правильное понимание картины идеальных взаимоотношений между людьми". Люди не всегда безупречны, никто вам не даст гарантию того, что человек который рядом с вами никогда вас не предаст, не изменит. Герои проходят через сложности и совершают ошибки, как и в жизни. История как раз таки поучительная. Особенно для тех, кто проходит через токсичные отношения. Думаю автор хорошо показала в книгах как люди готовы меняться ради любви. Менялся не только Хардин, менялась и Тесса и именно на этом стоит акцентировать внимание, на самом итоге, а не на отдельном эпизоде. В этом заключается поучительность самой истории. Очень жду продолжения экранизации.

1 / 0 
Елена Стрельбицкая в ответ на Анна не Тодд

7 вересня 2020, 22:24

В фильмах, к сожалению, и Тессу, и Хардина, и других героев показывают весьма плоскими персонажами, подогнанными под стандарты голливудской мелодрамы. Актеры вытягивают это кино (и первую часть) исключительно своей харизмой и химией. Очень надеюсь, что в третьем фильме они действительно покажут их развитие как в книгах. А то такое чувство, что снимали "После ссоры" только ради эротических сцен, посчитав, что внутреннее развитие главных героев нам неинтересно.

1 / 0 
Написати коментар...
Написати коментар...

Читайте також: