Рецензія на фільм «Капоне»
Куди пропадають знамениті гангстери

3 червня 2020,  01:05 | Рецензії | Автор: Елена Стрельбицкая

Сумнозвісний мафіозі Аль Капоне жив в першій половині 20 століття, але по сьогоднішній день залишається однією з найбільш легендарних фігур в кримінальній історії нашого світу та головним натхненником фільмів про гангстерів. Про нього самомуго вже було знято чимало фільмів, найзнаменитішим з яких є оскароносний байопік Браяна Де Пальми «Недоторканні» з Робертом Де Ніро в ролі Капоне, що вийшов на екрани в 1987 році. А в наш час, надихнувшись останнім роком життя знаменитого гангстера, режисер Джош Транк представляє свій фільм про цього чиказького мафіозі з гучною назвою «Капоне».

У 2012 році Транк потрапив в списки багатообіцяючих молодих кінематографістів після виходу на екрани його науково-фантастичного фільму «Хроніка», який отримав відмінні відгуки, але потім він зняв провальний супергеройський екшен «Фантастична четвірка», і було складно передбачити, чого від нього можна чекати в майбутньому. Через п'ять років після тієї невдалої подорожі до світу супергероїв він вирішив залишити спецефекти позаду і взятися за жанр біографічної драми, в ключі якого і з'явився на світ фільм «Капоне» про останній рік життя легендарного гангстера, головну роль в якому виконав Том Гарді.

«Капоне» показує колись Великого Аля в 1946 році, коли він уже відсидів свій тюремний термін і вийшов на свободу, але його розум опинився в клітці нейросифілісу та деменції. Він оселився разом з дружиною Мей в шикарному особняку у Флориді, і замість керівництва небезпечним бандитським угрупуванням тепер сидить на веранді свого будинку й відсутнім поглядом спостерігає за тим, як вантажники запаковують його улюблені скульптури та інші предмети мистецтва, виставлені на продаж, щоб родині Фонсо було на що жити. Так що на вас чекає дуже сумне видовище, яке наштовхує на роздуми про тлінність нашого буття та швидкоплинність молодості (якщо ви не заснете під час перегляду). «Капоне» нагадує, що в один день ти можеш бути на вершині світу і наводити страх на всіх бандитів і поліцейських Америки, а потім різко опинитися на самому дні і ходити під себе. Така ось жорстока правда життя гангстерів.

За фактом перед нами витрачена даремно можливість зняти відмінний біографічний фільм про молодого Капоне з Гарді в головній ролі, в якому той напевно б блиснув на «Оскар». Тут є пару секунд, де Фонсо бачить в дзеркалі себе в молодості, але, на жаль, цей момент швидко відходить у минуле, і весь фільм Гарді переконливо відіграє хворого та немічного чоловіка, який ще зовсім не старий, йому всього 47 років, але він здається старшим за Гендальфа і Дамблдора разом узятих, оскільки не розуміє, що відбувається навколо і є лише тінню колись відомого гангстера, грози усього Чикаго.

Спостерігати за Гарді в образі Фонсо досить гнітюче, як би переконливо він не грав, зате життя в цей фільм привносить його любляча та віддана дружина Мей, його «янгол зі зламаними крилами», як він сам зазначає в одній зі сцен. На цю роль запросили неймовірну Лінду Карделліні, і вона знову вклала в свою героїню усе своє серце, показавши стійку і добру жінку, яка створює різкий контраст зі своїм чоловіком з його чорною душею. Мей була однією з небагатьох, хто бачив у ньому хороше, і щиро його любила і в радості, і в горі, і жорстокий Фонсо точно не заслуговував на таку чудову дружину.

Так чи є у фільмі «Капоне» хоч щось цікаве і захоплююче? Дуже багатообіцяюче виглядає сцена на рибалці, коли Фонсо зізнається по секрету своєму давньому другу, що він сховав 10 мільйонів баксів, ось тільки тепер не може пригадати, де саме він їх закопав. У цьому полягає головна загадка фільму і міг би полягати сенс дивитися його до кінця, якщо б нам показали, де все-таки був захований цей скарб. Але, на жаль, скарб так і не знайшли, так що вся інтрига фільму сходить нанівець. А що стосується родини Фонсо, то важко повірити, що вони дійсно були такі дружні, як нам тут показують, хіба тільки сподівалися, що він проговориться їм, де лежать гроші. Адже в кінці нам повідомляють, що незабаром після його смерті більшість родичів Фонсо змінила своє прізвище та переїхала подалі від його флоридского замку.

З точки зору біографії «Капоне», хоча і заявлений як біографічний фільм, дуже далекий від реальності, оскільки більше концентрує свою увагу на маревних галюцинаціях помираючого Фонсо, ніж на якихось конкретних історичних подіях. Тому не думайте, що зможете почерпнути звідси якісь факти про життя гангстера. Наприклад, Транк повністю вигадав той «факт», що доктор переконав дружину Капоне давати йому замість сигар морквину, щоб відучити від куріння, що вбивало його легені. Режисер сам зізнався в інтерв'ю, що просто придумав це для «красного слівця». А місцями Транк заходить так далеко від реальності, що його фільм і зовсім нагадує галюциногенний горор. Особливо та сцена з вирізанням очей. Так що на повний шлунок «Капоне» краще не дивитися. Та й взагалі цей байопік рекомендується до перегляду тільки завзятим шанувальникам Гарді та Карделліні, оскільки до їхньої гри якраз претензій немає. Претензії тільки до млявого і депресивного сюжету фільму Транка, який так і не показав нам того самого Аль Капоне, про якого досі ходять страшні легенди.

Так куди пропадають знамениті гангстери? Вони відправляються доживати свої дні на болота Флориди в компанії власних демонів і алігаторів.

3503 

Написати коментар

Написати коментар...
Написати коментар...

Читайте також: