Десь місяць назад дивився фільм "Лісовик" (див. відповідну замітку). Пророкування моє про численність фільмів, знятих по коміксах, блискуче підтвердилося. Нещодавно побачив ще одну таку фільму, називається "Sin City", російською «Місто гріхів», режисер Роберт Родрігез. Це який на пару з товаришем Тарантіно робив «Від заходу до світанку», а так само, уже поодинці «Десперадо» і «Одного разу у Мексиці». До творчості товариша Родрігеза ставлюся різко позитивно, фільми знімати, на мій погляд, виходить у нього просто відмінно. Кровищи у своїх фільмах Родрігез не боїться, легких шляхів не шукає, політкоректністю не страждає, що не може не радувати. Ну й отут тим більше дуже багато слухів зібрав навколо себе фільм, багато прямо полярних думок. Тобто настільки полярних, що я вирішив звернутися до реального авторитету, у цьому випадку - до камраду Гобліну. Гоблін, як запеклий мистецтвознавець, із приводу фільму думку отримав. Фільм, на його погляд, цікавий, сильно, щоправда, перевантажений інформацією. Але Родрігез, на думку Гобліна, умудрився винайти новий спосіб знімати кіно, що, звичайно, чудово. Така думка мене сильно підбадьорила, тому фільм я зкачав і подивився. І, загалом, не розчарований.
На початку, як ведеться, довгий список учасників фільму або по-простому, акторів. У фільмі засвітилися: Брюс Уілліс, Міккі Рурк, Рутгер Хауэр, Бенісіо дель Торо, Элайджа Вуд і Джессіка Альба. Власно, фільму варто вже подивитися хоча б тому. І я став дивитися.
Фільм, як уже було сказано, знят по коміксу. А коли знімаєш по коміксу, необхідно якимсь чином передати цю саму коміксовість у кіно. Як режисер це зробить, і чи зробить взагалі, прямо впливає на рівень оглядання фільми. В «Блейді», наприклад, використовувалися характерні кути зйомки, а в Man-Thing нічого не використовувалося, і, як говориться, дивіться, де той Блейд, і де той Man-Thing. В Sin City громадянин Родрігез попросту схрестив фільм з коміксом у пропорції 1:1. Як він це зробив з технічної точки зору - не знаю, я не кіношник, але вийшло винятково круто, раніше такого ніде не було. Весь фільм витриманий у запаморочливій чорно-білій гамі з рідкими вкрапленнями кольору й взагалі є чудовою роботою комп'ютерних аніматорів. Розповідається там не одна історія, а три, тому таки так, інформації реально багато, але ті, кому сподобався «Десперадо» або «Одного разу у Мексиці» задоволення одержать однозначно. Проте, для кращого розуміння сюжету фільму бажано подивитися принаймні разів зо два, тим більше він того вартий.
Переклад... переклад традиційно відстійний, читає його якийсь гаркавий дебіл із закладеним носом, що намагається розібрати фільм на слух. Але тексту у фільмі багато, і все розібрати ніяк не виходить, тим більше Родрігез, будучи не в курсі, що в Росії й Україні його фільм будуть переводити дебіли, напихав туди багато сленгу й чисто американського жаргону, тому часом у перекладі виходить повна лажа. Але оскільки фільм все-таки гарний, я прийняв сміливе рішення здійснити його правильний переклад. Поки в субтитрах. А потім як вийде. Так що всі бажаючі можуть ознайомитися й зрівняти реальний зміст із тим маренням, що несе нібито перекладач.
У загальному й цілому ж - фільм гідний. Ознайомитися необхідно в обов'язковому порядку.
