У галантерейній крамниці Квентіна Тарантіно
Потрапивши в жахливу снігову бурю, мандрівникам, які не бажають замерзнути на смерть, не залишається іншого вибору, як призупинити свою подорож і вибити двері в галантерейну крамницю Мінні, де є вогонь, ковдри, їжа і міцна кава. Але де сама Мінні? І хто ці підозрілі люди, які озброєні і не випромінюють ні найменшої доброзичливості? Чи варто міняти навіть найстрашнішу бурю на їх тепле товариство?..
У своєму восьмому фільмі Квентін Тарантіно вирішив і далі розвивати тему вестерну і гострого періоду Громадянської війни в США. Те, що спочатку було продовженням «Джанго вільний», стало своєю власною історією про вісьмох мерзотників, яких буря загнала в галантерейну крамницю якоїсь Мінні. Дія «Мерзенної вісімки» розвивається вже в післявоєнні роки, але кінець війни лише загострив відносини південців до темношкірих, расизм отримав новий витончений виток у своїй мерзенній еволюції, тільки це далеко не єдиний грішок цієї різношерстої компанії.
Королем кінокартини є Семюел Л. Джексон, що постає перед нами в образі майора Маркуса Воррена. Скількох персонажів він тільки не зіграв у фільмах Тарантіно, але кожен раз – це щось новеньке, і він завжди виявляється на новій висоті, як і зараз. Хоча сцена, де майор Воррен розповідає історію про одного з тих, кого він позбавив життя, не для слабкодухих. Вкладати розповідь особливої жорстокості в уста персонажа, який тут один із небагатьох, хто викликає симпатію, було небезпечним ходом, але ви дивитися фільм Тарантіно, і він не буде церемонитися. Слова Воррена можуть шокувати різною мірою, але це лише підкреслює, що серед цієї вісімки немає героїв, і не треба їх тут собі придумувати. Все одно він є моїм улюбленим мерзотником з цієї вісімки.
Підкорює парочка Курт Рассел і Дженніфер Джейсон Лі, мисливець за головами Джон Рут і ця сама «голова» Дейзі Домерг, прикуті один до одного. Рут поводиться з жінкою, як з шматком лайна, яким її і вважає. В його очах вона – чергова злочинниця, чиє місце на шибениці, і краще їй не базікати зайвого, а то недорахується зубів. У Тарантіно вже не перший раз б'ють жінок в кадрі, але якщо в «Джанго вільному» кожен удар, припадавший на героїню Керрі Вашингтон, змушував корчитися від болю, то дияволиця Дейзі тут в першу чергу жорстока злочинниця, і жінку в ній мало хто бачить. Вона на рівних з усіма цими негідниками, і при будь-якій зручній можливості увіп'ється в горло свого наглядача.
Хто ж ще опинився у вісімці Тарантіно? Уолтон Гоггінс зіграв підлуватого і боягузливого шерифа Кріса Меннікса. Брюс Дерн став генералом конфедератів Сенді Смізерсом, який воліє залишатися в кріслі біля каміна. Для «Мерзенної вісімки» Тарантіно вирішив повернути двох «Скажених псів» Майкла Медсена і Тіма Рота, який не знімався у режисера з 1990-х. Перший втілив небагатослівного ковбоя Джо Гейджа, а персонаж другого з дивним ім'ям Освальдо Мобре нагадав доктора Кінга Шульца, якого в «Джанго» неперевершено зіграв Крістоф Вальц. Європейська манірність, борода, капелюх-казанок, пальто, що нагадує вбрання Шульца, – тим не менш, цей Мобре пройдисвіт ще той, і Рот тут по-своєму гарний. Новачком в шаленому світі режисера виявився цього разу Деміан Бішір, який нещодавно знявся у доброго друга Тарантіно, Роберта Родрігеса, у «Мачете вбиває». Він втілив якогось Боба, що викликає підозру з першої хвилини його появи на екрані.
Від всієї цієї вісімки віє зрадою, порохом і кров'ю, до них краще не повертатися спиною, але розпалений камін, гаряча їжа, кава і навіть музика створюють ілюзію товариства в таку люту бурю. Тільки замкни цих мерзотників разом і рано чи пізно щось трапиться. Щось криваве, а як же інакше? Тарантіно тут не розчаровує, підносячи насильство під новим соусом, і показуючи, якою веселістю і задоволенням може бути жорстокість. Він бере оберемок огидних типів, замикає їх разом і спостерігає за тим, як вони з'їдають один одного. Це одні з найбільш мерзенних особистостей, яких він коли-небудь придумував, але він так майстерно обплітає їх інтригою, шар за шаром здираючи з них облуду, докопуючись до самої гнилої суті кожного, що не хочеться нікого з них відпускати. Можливо, тому що знаєш, в результаті вони всі отримають по заслугах. Не переживайте, з'явиться тут і Ченнінг Татум, і роль його нехай по часу не велика, зате особливої важливості. Він відмінно вписався в історію.
Цікаво, що сюжет «Мерзенної вісімки» розгортається саме в штаті Вайомінг, оскільки його ще називають Штатом рівноправності, а расизму тут хоч відбавляй. Такий ось Тарантіно жартівник. До речі, про гумор. Навряд чи можна більше сміятися над дотепними фразами героїв, коли все навколо залите кров'ю і людським ошматтям, ніж при перегляді фільмів цього режисера. І окреме спасибі Тарантіно, що знову запросив Енніо Морріконе написати музику для свого кривавого вестерну. Один з кращих саундтреків минулого року. Зігріває в таку негоду, як і вся «Мерзенна вісімка», від якої аж кров вирує.
Іноді краще битися зі збивючою з ніг сніговою бурею, ніж залишитися і погрітися з вісімкою підозрілих типів у галантерейній лавці.
