Біографія Джини Девіс

Біографія Джини Девіс

Вірджинія Елізабет Девіс народилася 21 січня 1957 року у Верхемі, штат Массачусетс, США. Батько Джині, Вільям Девіс, був інженером, а мати, Люсіль Девіс, – помічницею вчителя в школі. З дитинства Джина мріяла стати акторкою, а тому приклала всі зусилля, щоб досягти своєї мети. Наполегливості й працьовитості їй було не займати: у школі вона була відмінницею, а по вихідним грала в церкві на органі.

Закінчивши театральне відділення Бостонського університету зі ступенем бакалавра образотворчих мистецтв, Джина майже відразу підписала контракт із нью-йоркським модельним агентством «Золі». Її зовнішність: високий ріст, почуттєві вилиці й пишна копиця волосся – відразу привернула увагу діячів кіномистецтва. Так вона познайомилася із Сідні Поллаком, що запропонував їй невелику роль у комедії «Тутсі» (1982) з Дастіном Хоффманом у головній ролі. Після дебюту пішли роботи в телесеріалах «Буффало Білл» (1983) і «Сара» (1985).

Ролі в серіалах дозволили Девіс продемонструвати глядачам унікальне сполучення краси, інтелекту й богатого акторського дарування. З тих пір її кар'єра пішла в гору, їй все частіше пропонували головні ролі. Так, на великому екрані вона зіграла в комедії «Флетч» (1985) із Чеві Чейзом, а незабаром після цього одержала свою першу серйозну роль у науково-фантастичному фільмі Девіда Кроненберга «Муха» (1986), завдяки якій її ім'я стало відомо усьому світу.

До речі, на зйомках цієї картини Джина познайомилася з актором Джеффом, за якого вийшла заміж. Правда, це був уже другий її шлюб. Першого чоловіка Джини кликали Ричард Еммоло.

Після «Мухи» запрошення на головні ролі в інших картинах не змусили себе чекати. В 1988 році вийшли два фільми, у яких Девіс виконала головні ролі. Це були «Бітлджус» і «Випадковий турист». Перша представляє із себе пародію на фільми жахів. Джина Девіс блискуче зіграла там роль примари – жінки, що загинула в автокатастрофі, показавши ще одну грань свого таланта – уміння балансувати на грані драми й комедії.

Блискуче зіграна роль другого плану в картині «Випадковий турист» змусила критиків по достоїнству оцінити акторські таланти Джини: довгоочікувана премія «Оскар» вивела її в розряд зірок.

Початок 90-х років ознаменувався для Девіс зльотом кар'єри й популярності. Щороку виходили картини з її участю, серед яких «Земні дівчата легко доступні» (1989), «Тельма й Луїза» (1991), «Їхня власна ліга» (1992) з Томом Хенксом і Мадонною в головних ролях; «Герой» (1992), де її партнером знову стає Дастін Хоффман; «Енджі» (1994).

У ті роки фемінізм у США переживав пору розквіту, так що не доводиться дивуватися скаженому успіху цих фільмів, особливо драмі «Тельма й Луїза». Девіс і раніше намагалася створювати на екрані образи впевнених у собі, упертих, сміливих і вільних жінок. Тут Девіс зіграла боязку домогосподарку Луїзу, «стандартну ляльку», що випадково попадає в драматичне плетіння й виявляє в собі невигубну спрагу опору. Роль настільки «незвичайної» звичайної жінки принесла акторці номінацію на «Оскар».

Картина Пенні Маршалл «Їхня власна ліга» була названа критиками відкрито феміністською. Це фільм про першу в історії США жіночу бейсбольну команду. Джина Девіс напрочуд швидко й легко опанувала всіма премудростями гри. «Джину запросили в цей проект в останню хвилину, — згадує Маршалл. — У нас було багато кандидатур, але всі вони незмінно відмовлялися, коли дізнавалися, що другу жіночу роль буде грати Мадонна. Вони боялися, що друга роль в остаточному підсумку стане першої. Джина – єдина, хто не побоявся. Вона, як мені здається, схожа на свою героїню Дотті, що ухитряється ловити м'ячі не в рукавичку, а голими руками. Потім, коли закінчилися зйомки, Джина зізналася, що не тільки ніколи не грала в бейсбол, але й дуже смутно уявляла собі правила й суть цієї гри!»

Через Два роки Джина розвелася із Джеффом. На жаль, її особисте життя складалося не так гладко, як кар'єра. А у вересні 1993 року вона знову вийшла заміж – цього разу за фінського режисера Ренні Харьола, що був на два роки моложе Девіс. Відразу ж після весілля молоді заявили, що хочуть дітей – відразу й багато. Але першим дітищем Джинів став кінопроект «Острів шибеників» (1995), у якому вона зіграла лиху пиратку. Для того щоб переконливо зіграти свою нелегку роль, Девіс брала уроки стрілянини й фехтування, училася скакати на конях, плавати під водою. Багато трюків вона виконувала сама, без допомоги дублерів: спускалася на канаті в печеру, поринала серед затоплених декорацій, боролася з ворогами на шпагах. На жаль, «Острів шибеників» не мав великого успіху в прокаті. Потім був «Довгий поцілунок на ніч» (1996), де героїня фільму Саманта (роль якої зіграла Девіс) працює вчителькою в школі. У неї є родина й будинок, але Саманта не пам'ятає свого минулого. Один раз вона довідається, що насправді вона не вчителька, а найманий убивця, якого на час «законсервували», щоб використати для особливо важливих справ...

Шлюб Джини й Ренні протривав лише три роки. Після ряду невдач їхніх спільних проектів чоловік і жінка розсталися, зберігши, однак, дружні й партнерські відносини. Девіс довгий час утримувалася від зйомок, але при цьому активно працювала як виконавчий продюсер у кіно й на телебаченні. На її рахунку такі вдалі роботи як «Дружина політика», «Рішення», «Судова помилка» й «Бігмаліон». Втім, Джина кілька разів заявляла, що повернеться на екран, як тільки одержить пропозицію, що дозволить їй зіграти щось таке, що довелося б по душі їй самої. Очевидно, таким проектом стала комедія «Стюарт Літтл» (1999). Це дуже добрий фільм про родину, що всиновила розмовляючого мишеняту Стюарта. У його житті з'являються не тільки нові друзі, але й вороги – коти. Мишеня в цьому фільмі ляльковий, а коти – дійсні. Джина (і вже не перший раз) з'являється перед глядачами в ролі мами.

Донедавна своїх дітей у Джини не було. Але от прес-секретар акторки повідомив про те, що в родині Джини Девіс очікується поповнення. Треба відзначити, що не кожна жінка, який більше сорока, вирішується завести першу дитину. Так чи інакше, Джина і її новий чоловік Реза Джаррахі, лікар-косметолог, були дуже щасливі появі в родині дитини. А незабаром Джина знову з'явилася на великому екрані, зігравши в продовженні фільму «Стюарт Літтл».