Рецензія на фільм «Трамбо»
Чорний список Голлівуду

В 1947-му році Холодна війна між США і СРСР прийняла новий виток, коли десять представників Голлівуду, серед яких були сценаристи, режисери та продюсери, були занесені до так званого «Чорного списку», тому що вони були американськими комуністами. Серед них виявився і Далтон Трамбо, який потім анонімно написав сценарії до таких відомих кінокартин, як «Римські канікули» і «Спартак», оскільки перебував на той час під забороною і не міг відкрито займатися своєю творчою діяльністю. І тепер Голлівуд вшанував його пам'ять, знявши про нього кіно.

Творець трилогії про Остіна Пауерса і комедії «Знайомство з батьками» Джей Роуч вирішив взятися за більш серйозну тему і перенести на екран дивовижну історію життя і кар'єри сценариста Далтона Трамбо. Трамбо відсидів у в'язниці за спілкування з комуністами, але, незважаючи на заборону, залишився вірним своїм переконанням і продовжив творити, створивши безліч кіноісторій, кілька з яких стали згодом класикою Голлівуду, який від нього відвернувся в найважчі часи.

За свою кар'єру Далтон Трамбо написав два оскароносних сценарії, але не отримав тоді ні одну з цих заповітних золотих статуеток на сцені театру перед своїми колегами, які б аплодували його досягненням. У ті моменти відкриття конверта з ім'ям лауреата лише його родина та кілька колег знали, що це визнання належить саме Трамбо. Але він був сценаристом, причому одним з кращих, і не міг перекваліфікуватися в іншого працівника після попадання в «Чорний список». Перебуваючи під забороною, він все одно ніби одержимий працював над сценаріями, беручись за будь-які сюжети і часом зариваючи свій талант. Тим не менш, він завжди знаходив спосіб розповідати цікаві історії, ведучи справжню підпільну боротьбу із своєї ванної або кабінету проти невігластва керівників Голлівуду.

Вибрати на роль Трамбо Брайана Кренстона було безпрограшним варіантом, оскільки цей харизматичний актор, заграючи з глядачем, чудово вміє створювати таких глибоких і багатогранних персонажів, які викликають як усмішку своїми потрапляючими в яблучко фразами, так і бажання його гарненько струснути. Отримати «Оскар» у цьому році шансів у Кренстона, зрозуміло, не було (привіт, Лео!), але актор в «Трамбо» вийшов на новий кінематографічний рівень, і вже з нетерпінням хочеться побачити його наступну велику роль, оскільки він ще на багато чого здатний. І, до речі, ці вуса йому дуже пасують.

Дайан Лейн незрівнянна тут в образі дружини головного героя Клео, яка стійко і вірно залишалася на боці чоловіка всі ці роки, але також могла в потрібний момент і повертати його до реальності, показуючи йому, що не можна бути вдома суворим начальником, коли вся родина і так працює не покладаючи рук, забезпечуючи його підпільну сценарну роботу.

Таку собі фашистку і одночасно популярну провідну колонки пліток Хедді Хоппер, одержиму ідеєю не дати працювати сценаристам «Чорного списку» і особливо Трамбо, зіграла в цій історії володарка «Оскара» Хелен Міррен. Вона зробила свою героїню дійсно нестерпною, і тим не менш, актриса чарівна в цьому образі.

Прикрашають байопік своїми появами на екрані і Алан Тьюдік, Луїс С. К., Майкл Стулбарг та чудовий Джон Гудман чий продюсер і один з власників кінокомпанії King Brothers Productions в тій сцені з битою просто неперевершений.

Також дуже сподобався в «Трамбо» актор Дін О'Горман, найбільш відомий роллю Філі в трилогії «Хоббіт». Він відмінно зумів втілити зірку Золотої ери Голлівуду і «Спартака» Кірка Дугласа, який, незважаючи на ризик і самому стати ізгоєм, звернувся за допомогою до Трамбо, що дозволило створити одну з найвидатніших кінострічок усіх часів.

Байопік, який опинився «чорною конячкою» минулого нагородного сезону, є чудовою історичною драмою, в якій через життя видатного сценариста розкривається одна з гострих проблем його часу. Голлівуд, засліплений ненавистю і піддавшись страху, відвернувся в часи Холодної війни від багатьох, хто стільки років працював на його благо. І Далтон Трамбо разом з Голлівудською десяткою були лише верхівкою «Чорного списку», куди за наступні роки увійшло більше 300 представників кіноіндустрії все з тієї ж причини – приналежність або підозра на членство в Комуністичній партії США. Список позбавляв людину не тільки права на роботу за фахом; він і його сім'я ставали ізгоями суспільства.

В «Трамбо» яскраво і досить різнобічно розкриваються історії друзів головного героя, частина з яких залишилася вірною йому і своєї політичної позиції, а частина – вибрала бік держави, бажаючи зберегти можливість працювати. Але раз ставши фігурантом цієї справи, було складно вийти з неї переможцем, тому що в той напружений час суспільству потрібні цапи відбувайли, і їх воліли знаходити навіть серед тих, хто стільки років дарував людям чудові історії, які ми любимо і донині.

Незважаючи на все презирство Голлівуду, Далтон Трамбо продовжував допомагати створювати кіно. Адже, як сказав один його друг, в ньому чудово уживалися комуніст і капіталіст. А також геній-сценарист, якому як повітря необхідно було творити.