Холодна війна. Не найкращий період відносин між американцями і росіянами. І коли двоє агентів з настільки протилежних сторін зустрічаються в розділеному стіною Берліні, стає ясно, що вони повбивають один одного. Але поки вони цього не зробили, їх керівники, які, мабуть, володіють неабияким почуттям гумору, відправляють обох на завдання по збереженню світової безпеки, на час якого їм доведеться стати кращими друзями...
Колись у 1960-х був такий собі шпигунський комедійний серіал «Агенти А. Н.К.Л.» і до нього йшла ціла серія повнометражних фільмів. Повернути його двох головних агентів Наполеона Соло і Іллю Курякіна на великий екран задумав в наші дні ні хто інший, як Гай Річі. І цей союз історії і режисера виявився укладеним на небесах, оскільки він вистрілив дотепним, стильним екшеном, від якого неможливо відірватися. Річі відправляє нас разом з американцем і росіянином на одне небезпечне завдання, яке включає в себе шпигунські інтриги ворогуючих країн, хитромудрі погоні, виявлення підпільної атомної бомби, суперництво в дотепності, розбірки Америки та Радянського союзу на кулаках, а також двох розумних красунь, які влаштують агентам справжнє пекло.
Що буде, якщо змусити американського і російського агента працювати під час Холодної війни пліч-о-пліч? Вибухонебезпечний дует, який знесе все на своєму шляху. Наполеон Соло у виконанні Генрі Кавілла – ось, яким був би американський Джеймс Бонд. У актора поки не така вже й багата фільмографія, але Соло в ній безперечно вигідно виділяється. Навіть його Супермен не підкорив так, як цей американський шпигун. З іншого боку ми маємо Іллю, у якої прізвище нехай і не Муромець, але при його створенні сценаристи напевно черпали натхнення з російських билин про богатирів. Якщо вам здається, що Армі Хаммер не здатний голими руками відірвати багажник у машини, то ви будете приємно здивовані. Відносини Соло та Іллі – постійно пульсуюче ядро історії. Обидва сповнені упереджень одне до одного, ці агенти є дуже здоровим і іронічним відображенням напружених відносин двох країн, яке не змінилося й досі. І коли вони їдуть по Риму на моторолері, ніби Одрі Хепберн і Грегорі Пек у «Римських канікулах», це виглядає просто шикарно.
Розбороняти цих двох неспокійних колег найняли Алісію Вікандер, яка продовжує підкорювати кіноекрани в цьому році. Це вже четвертий новий фільм, який я подивилася з нею за останній час, і з кожною новою її появою на екрані закохуюся в цю талановиту актрису все більше і більше. Здається, в якій би часовий відрізок її не помістити, вона буде виглядати органічно, ніби завжди жила в цьому часі. Її дівчина-механік Габі на тлі двох агентів, які по ідеї повинні її захищати, може з легкістю заткнути їх обох за пояс, причому навіть не застосовуючи силу. І з Хаммером вони виглядають відмінно, підігріваючи навколо всі лампи розжарення своєю хімією.
Приємно було побачити в образі головної лиходійки свіже європейське обличчя. Елізабет Дебікі до цього вже з'являлася в «Великому Гетсбі», але ви її навряд чи запам'ятали, адже там було на кого ще звертати увагу. Тут же вона так граціозна і хитра, як лисиця, в образі цієї платинової стерви-нацистки Вікторії, і вже точно так легко не забудеться.
Річі знову вдалося підірвати сучасний кінематограф, знявши дуже стильний кінокомікс, який наскільки радує око візуально, настільки приносить задоволення і своїм хвилюючим змістом. «Агенти А.Н.К.Л.» зняті ніби у своєму власному унікальному стилі, натхненним Європою 1960-х, її красою, пристрастю, настроєм і життям. Кілька епізодів звідси виразно увійдуть в кращі моменти фільмографії Річі, які захочеться переглянути знову і знову. Окреме задоволення при перегляді доставляє український дубляж, який, мабуть, може скласти конкуренцію навіть оригіналу, оскільки деякі моменти англійською ні за що не прозвучали б так колоритно, викликавши у всього залу гучний регіт.
Безумовно один з кращих фільмів року, після якого залишається дуже приємний післясмак і відмінний настрій (а через завзятий саундтрек – ще й бажання танцювати). Тепер, з одного боку хочеться сиквела, а з іншого... ні, все-таки ці герої просто зобов'язані повернутися хоча б ще разок. Вони занадто смачно прописані і зіграні, щоб ось так просто їх відпустити. До зустрічі, «Агенти А.Н.К.Л.».
Непримиренні напарники Наполеон Соло та Ілля Курякін мають непоганий шанс врятувати світ від катастрофи, якщо тільки, звичайно, виявляться вищими за взаємну і недалеку ненависть своїх країн і не повбивають один одного, перш ніж дістануться до ядерної бомби.
