Рецензія на фільм «Пілліон» (2025)
50 відтінків Александра Скашґорда

Не дивлячись на те, що кіно й телебачення стало більш відверто показувати сексуальні сцени, тема БДСМ часто оминається й відноситься до табу, адже навіть фільми «П'ятдесят відтінків сірого», засновані на романах Е.Л. Джеймс, показали нам таку собі романтичну казочку з легкими сценами у стилістиці БДСМ для широкої авдиторії (бо більш реальне зображення таких стосунків не видавалося б глядачам чимось романтичним). Тож режисер Гаррі Лайтон вирішив це виправити й познайомити глядачів з реальним життям у стилі БДСМ без прикрас у своєму режисерському дебюті під назвою «Пілліон».

Квір-драма «Пілліон» миттєво привертає увагу за допомогою актора Александра Скашґорда, який виконує тут одну з двох ключових ролей. Він втілює енігматичного й загадкового двометрового байкера Рея, який носить обтягуючі костюми зі шкіри, але давайте не будемо відволікатися. Адже насправді головним героєм цієї історії про дорослішання та пошуки себе й своїх вподобань в стосунках виступає сором'язливий та самотній хлопець на ім'я Колін, який працює паркувальником та живе з батьками. На цю роль Лайтон взяв англійського актора Гаррі Меллінґа, якого ми всі знаємо за роллю Дадлі Дурсля в фільмах про Гаррі Поттера. І «Пілліон» — точно найкраща та найсміливіша роль в його кар'єрі.

Під час перегляду стрічки «Пілліон», яку, до речі, назвали на честь заднього сидіння на мотоциклі, адже саме там місце Коліна в стосунках з Реєм, виникає багато питань і думок про людські стосунки та їхнє різноманіття. Адже тут БДСМ поширюється не лише на якісь інтимні ігри в ліжку, як у «П'ятдесят відтінків сірого», а є невід'ємною частиною побуту Коліна та Рея, де Колін весь час має підкорятися своєму «хазяїну». І коли Рей каже, що Колін має спати не з ним у ліжку, а на килимку біля ліжка, то Колін на це погоджується. Але чи може людина бути повноцінно щасливою в таких стосунках? І чи можна такі стосунки називати коханням? В «Пілліоні» все наче й відбувається зі згоди Коліна, але він весь час намагається знайти в стосунках з Реєм щось більше, якесь людське тепло та взаємність, без яких дуже складно жити в цьому світі.

Драма «Пілліон» нагадує, що люди готові йти на величезні поступки заради стосунків, ставлячи іншу людину та її потреби вище за свої. І це відбувається не тільки в одностатевих парах, а й в гетеросексуальних, причому дуже часто. Як казали в одному фільмі: «Ми обираємо те кохання, яке, як нам здається, ми заслуговуємо». Водночас замислюєшся, чи справді стосунки Коліна та Рея — гра в підкорення, чи це токсичні стосунки, побудовані на аб'юзі. Якби не періодичний гумор стрічки Лайтона й та щира ніжність Рея, коли Колін отримує травму, то «Пілліон» сприймався б зовсім інакше. Єдине, що трохи розчаровує, — фінал стрічки. Хотілося б більше дізнатися про Рея. Але це вам не голлівудський ромком зі щасливим кінцем, де всі одружуються й живуть довго й щасливо.

Перед переглядом драми «Пілліон» важливо розуміти, що це історія про внутрішній ріст самотнього гея Коліна, який ніколи не мав стосунків, тож не дивно, що він з головою поринає в байкерське життя Рея, намагаючись втекти від своїх сірих буднів та особистої трагедії. Це глибока й щира історія, де розкривається його сексуальність, а не просто фільм з оголеним Александром Скашґордом (для цього дивіться «Варяга» і «Легенду про Тарзана», а ще серіал «Реальна кров», бо там він дуже гарячий в ролі бісексуального вампіра Еріка Нортмана). Проте для мене особисто головною зіркою тут є Гаррі Меллінґ, який приємно здивував в такій ролі.

«Пілліон» можна впевнено назвати одним з найкращих квір-фільмів 21 століття, який підкорює відвертістю й щирістю, а ще акторською грою. Ви почнете його дивитися заради Скашґорда, але додивитеся точно заради Меллінґа.