Рецензія на фільм «Чемпіони»
Про людяність, баскетбол і справжні перемоги
У 2018 році на екрани іспанських кінотеатрів вийшла одна приголомшлива драматична комедія під назвою «Чемпіони», яка розповідала про команду талановитих баскетболістів з особливостями інтелектуального розвитку й моментально підкорила глядачів і кінокритиків своїм серцем і своїми героями. Через два роки вона нарешті дісталася до українських кінотеатрів, які щойно відновили роботу після закриття у зв'язку з коронавірусом. І в цей непростий для усього світу час «Чемпіони» виявилися саме тим позитивним зарядом доброти і взаємопідтримки, який зараз нам усім так сильно потрібен.
Події «Чемпіонів» розвиваються в наш час, тобто пару років тому, і з першої сцени знайомлять глядачів з дуже неприємним, самозакоханим і злим чоловіком на ім'я Марко Монтез. Він є другим тренером відомої баскетбольної команди CB Estudiantes і ніколи не добирає слів ні в спілкуванні з колегами, ні в спілкуванні з рідними. Одного разу він б'є першого тренера, вибуває з команди і, напившись, потрапляє в ДТП за участю поліції, і тоді суддя ставить його перед вибором: 18 місяців у в'язниці чи 90 днів соціальних робіт. Звичайно, Марко вибирає друге і потрапляє в спортивний центр, де грають в баскетбол молоді люди з особливостями інтелектуального розвитку. Він вважає, що це нижче його гідності, але дуже скоро, познайомившись з баскетболістами з команди Los Amigos ближче, його життя змінюється назавжди.
Роль Марко виконує актор Хав'єр Гутьєррес, і в першій частині фільму він дійсно є егоїстичним засранцем, який нещасний сам і робить нещасними оточуючих, але, не дивлячись на свою упередженість і високо задертий ніс, Марко продовжує шукати спільну мову зі своїми новими баскетболістами і, направивши свій тренерський талант в потрібне русло, дійсно допомагає хлопцям і одній бойовій дівчині відчути гру і почати вигравати в змаганнях. А коли він відпускає упередження, відкриває своє серце і робить крок назустріч цим чудовим людям, то знаходить в них справжню сім'ю, яка щиро його любить.
Учасників команди Los Amigos тут втілюють справжні люди з особливостями інтелектуального розвитку, і в деяких випадках вони показують, що є сильнішими, добрішими та більш витривалими, ніж деякі «звичайні спортсмени». Вони намагаються з усіх сил, вкладають всю свою душу в гру, не скаржаться і цінують кожен момент на паркеті. А ще вони надихають тим, що мудро ставляться до різного роду дурників, які нібито вважають себе «нормальними» і кидаються в їхню сторону образами. Оскільки кожен з них знає, що справжні інваліди в нашому світі – це ті люди, які самостверджуються за рахунок інших і мають черстве серце.
В якості натхнення для своєї життєвої і доброї комедії режисер Хав'єр Фессер взяв історію реальної команди баскетболістів Aderes з міста Валенсія, яка 12 разів перемагала на іспанських чемпіонатах, і це лише підтверджує, що ми дуже недооцінюємо людей з особливостями інтелектуального розвитку. Суспільство вважає їх або гіршими за звичайних людей, що само по собі жахливо і несправедливо, чи жаліє їх, що теж не допомагає змінити ситуацію в кращу сторону, але «Чемпіони» вкотре нам нагадують, що не потрібно нікого жаліти, не потрібно ніякої поблажливості, а потрібно стояти поруч з цими людьми, як з рівними, і давати їм шанс, адже вони теж на багато здатні. Навісити ярлики одне на одного ми завжди встигнемо, але за всіма цими ярликами знаходяться звичайні люди, які хочуть одного – мати дім, мати друзів і займатися улюбленою справою.
Так що не дивно, що ця чарівна у всіх сенсах стрічка отримала 11 номінацій на іспанську кінопремію «Гойя» і перемогла в 3 з цих номінацій, включаючи Найкращий фільм, але дуже дивно, що «Оскар» пройшов повз цю приголомшливу команду чемпіонів. Такі фільми нам зараз дуже потрібні, так що обов'язково подивіться комедію Фессера, вона точно змінить ваш світогляд і зробить вас кращими в усіх сенсах.
Тому хто б що не говорив про вас, як би вас не обзивав, ніколи не здавайтеся і не відвертайтеся від своєї мрії. І цінуйте кожен момент цього прекрасного життя так, як раділи наші баскетболісти у фіналі «Чемпіонів». Це справжнє мистецтво, так вміти цінувати життя, і йому потрібно вчитися кожен день.