Рецензія на фільм «Бобот і Енергія Всесвіту»
Безглузді сни професора Лампочкіна
За останні кілька років український кінематограф зробив величезний крок вперед, показавши, що може створювати і мультфільми, і драми, і комедійні блокбастери, і навіть фентезі з національним колоритом. Але зараз у світі на піку популярності знаходиться наукова фантастика, і українські кінематографісти вирішили, що готові зазіхнути і на цей дорогий і надзвичайно прибутковий (якщо все зробити правильно) жанр. У результаті на світ з'явився фільм Максима Ксьонди «Бобот і Енергія всесвіту», який розповідає про пригоди українського хлопчика-скаута, божевільного професора і трансформаторної будки на ім'я Бобот.
Якщо опис «Бобота» про хлопчика, професора і будку вам здається трохи безглуздим, і ви в силу своєї віри в українське кіно думаєте, що втілення цієї історії на екрані буде чимось іншим, більш багатим і захоплюючим, то спішу вас розчарувати. Першу третину свого екранного часу «Бобот» відмінно маскується під минулорічний хіт «Воно» або під серіал «Дуже дивні справи», показуючи, як влітку група хлопчаків потай від дорослих відправляється на каньйон купатися в озері, потім бере участь у змаганні з іншим табором, після чого головний герой стикається з буллінгом, але незабаром паралелі з перерахованими вище фільмом і серіалом закінчуються і розбиваються об сувору українську реальність. З хорошої підліткової драми «Бобот» перетворюється на маревну фантастику, яка тільки псує сюжет своїми притягнутим за вуха пророцтвами, одягненими в лахміття інопланетянами і великою місією з порятунку всього світу (хоча було б достатньо не виходити за рамки того ж табору і зробити сюжет більш приземленим і правдоподібним).
Головний герой Вадик (Віктор Григор'єв), вирішивши довести всім, що він не слабак, відправляється вночі в сусідній табір, щоб викрасти їх нечесно зароблений кубок. У розпал операції Вадика з другом помічає вожатий Валера (Володимир Ращук); головний герой кидається геть і в темряві губиться в лісі, де його потім знаходять Бобот і чокнутий професор (назвемо його Лампочкін – це ім'я йому б дуже підійшло). Вони заявляють, що Вадик – обраний (як Гаррі Поттер прям), і він повинен включити захисний щит, який врятує Землю від вибуху на Сонці від втрати всієї енергії. По ходу справи за ними ганяється товстий переаттестований поліцейський, який ніяк не тягне на великого або хоча б середнього лиходія (як і інші «погані хлопці» в «Боботі»), інопланетні Сміттярі на сміттєвозах (Бетмобіль відпочиває), в числі яких бойова дівчинка без імені (Іванна Бородай), і двоє вожатих – Валера з конкуруючого табору і Костя (Тарас Шевченко) з рідного табору Вадика. Якщо відкинути всю нісенітницю про порятунок людства, то з веселих пригод Валери і Кості вийшло б хороше комедійне роуд-муві. Вони розряджають обстановку кожен раз, коли думаєш, що зараз заснеш.
Що стосується самого Бобота, то він є найбільшим розчаруванням цієї історії. Його ім'я присутнє у назві, і коли він з'явився вперше, то у мене виникла асоціація з «Залізним гігантом» (до речі, рекомендую до перегляду), але це перше враження виявилося оманливим, оскільки Бобот від початку і до кінця залишається рухливою трансформаторною будкою без душі, яка не викликає ніяких емоцій. Здавалося б, що їхня дружба з Вадиком повинна була б стати серцем фільму, але цей ключовий персонаж виявився всього лише об'ємним реквізитом, який красиво виглядає на постерах. І якби його не було, то ні сюжет, ні фільм нічого б не втратили. Головний герой зміг би обійтися і диво-батарейками з кульових блискавок.
Дуже складно порівнювати «Бобота» з іншими фільмами жанру наукова фантастика, оскільки він не дотягує навіть до провальних голлівудських картин цього жанру. Наприклад, у тому ж «Сходженні Юпітер» принаймні були спецефекти на рівні, тут же вони виглядають на початку скупо, а коли під кінець творці показують нам цілий таємничий світ Сміттярів, то вже масштабніше, але все одно дешево. Відчувається, що вони намагаються здивувати глядача, але під час перегляду не було жодного моменту, коли б на екрані з'явилося щось дійсно дивовижне і змусило б від захвату відкрити рота. Ми живемо в еру супергероїв Marvel і «Зоряних воєн», фільми про яких показують нам неймовірні нові планети, тому «Бобот» на їх фоні (і на фоні будь-якої зарубіжної фантастики) виглядає бідним європейським родичем. Зрозуміло, що в даному випадку бюджет не дозволяє створити щось конкурентноздатне Голлівуду, так навіщо тоді йти в цьому напрямку, заздалегідь прирікаючи картину на провал? Хай би в «Боботі» було менше спецефектів, але вони були б зроблені краще, а так творці вирішили шиканути і спустили гроші на вітер. Та й в Голлівуді вже давно зрозуміли, що на вибухах і спецефектах далеко не виїдеш, що потрібно робити акцент на драму, на глибокі емоції, на персонажів, а не намагатися створити безглузду картинку з блискавками, як у старої комп'ютерної гри, і сказати, що це сучасне кіно.
Виїхати на темі енергетики «Боботу» теж не вдалося, оскільки хоча він і був створений з метою просвітити підростаюче покоління щодо проблем цієї галузі та її впливу на життя людей, але втілити це на екрані доступною для дітей (та й для дорослих) мовою так і не вдалося. Наприклад, у фільмі звучить фраза про те, що це не Тесла і Фарадей відкрили електрику, а інопланетяни їм підказали (або сама ілюзорна Енергія себе розкрила людям), що додає абсурдності тому, що відбувається. Адже і звичайну, і атомну енергетику відкрили не якісь там інопланетяни, а люди, і саме люди повинні за це відповідати і свідомо її використовувати. Як і у випадку з продакт-плейсментом, який перетворив «Бобота» на рекламу Lifecell, що плавно переходить у затяжний рекламний ролик «Укренерго».
На додаток творці самі толком не встановили міфологію і закони свого екранного світу, так що глядачеві в ньому тим паче не розібратися. У логічному ланцюжку сюжету «Бобота» провалів предостатньо, причому серйозних, адже неодноразово при перегляді питаєш себе, навіщо і чому все це відбувається. І навіщо це потрібно було знімати.
Загалом, подивіться трейлер, він виглядає погано, і так само виглядає весь фільм. Не можу радити «Бобота» до перегляду навіть з патріотичних міркувань, адже хоча підтримувати українське кіно – справа благородна, цей фільм просто не вартує вашого часу та ваших грошей. Раджу до перегляду лише українським кінематографістам, щоб побачили, як робити не треба. Адже ваш глядач гідний кращого.
Серед численних фільмів про боротьбу добра і зла в жанрі наукової фантастики український «Бобот» виявився просто безглуздими снами професора Лампочкіна.
