Рецензія на фільм «Останній легіон»
На жаль я мав сумнівне задоволення зацінувати псевдоісторичну муру під назвою "Останній Легіон". От слово честі не можу зрозуміти, куди можна було вбабахати бюджет 67 млн. доларів?! Бути може, режисер Даг Лефлер купив на ці гроші кущ марихуани розміром з вікову сосну й провів чудовий вікенд у компанії сценаристів і акторів. Після настільки розчудесного проведення часу, як ми бачимо, пан Лефлер і взявся за роботу. Фільм вийшов якийсь іграшковий і дурний, особливо вражає батальна сцена падіння Рима (п'ятдесят лютих варварів штурмували чи то палац, чи то дачу імператора).
Товариш Лефлер є телережисером, який зняв туйову хучу епізодів таких чудових серіалів як "Ксена" і "Геркулес". Картина "Останній Легіон" була знята за романом письменника й вченого Валеріо Массімо Манфреді. Роман вийшов у світ в 2003 році й відразу ж зацікавив відомих продюсерів.
Акторів підібрали надзвичайно гарних. Чого вартий тільки Бен Кінгслі й Колін Фьорт. Доповнює загальну картину акторка Айшварія Рай. Але тільки от не зрозумію як на роль бравого рубаки Авреліуса заманили меланхолічного Фьорта. Ну не вийшов у нього другий Гладіатор або хоча б Король Артур для бідних з недавніх екранізацій. Загалом, актори гарні, але гра відстійна. Паршивенько так... Один лише Кінгслі, на мою думку, заслуговує якоїсь уваги.
Пробіжемося по сюжету. Ромул Август - 12-річний імператор, але, на жаль, він правив Римом дуже недовго. Ромул був схоплений готами й заточений на острові Капрі разом зі своїм сивоволосим наставником Амброзинусом із зовнішністю Бена Кінгслі і який непристойно закошує на Гендальфа. На допомогу хлопчику приходить Авреліус і компанія. Після звільнення імператора вся ця строката тусовка ломиться у Великобританію, щоб дати останній бій в ролі захисників Римської Імперії. Якого хріну захищати Римську Імперію треба було аж в Англії - незрозуміло. Можливо тому, що саме там браво відсиджували дупи воїни Дев'ятого легіону, які не зрадили у вірності імператорові. Під кінець фільму вся ця чудесна історія плавно перетікає в легенду про короля Артура й меч Ескалібур, а товариш Амброзинус стає Мерліном на радість захопленим дітлахам.
Діагноз. В цілому кіно відстійне. Бойові сцени поставлені вкрай бездарно, а зняті ще гірше. Актори явно загубилися, і нічого пристойного не зобразили. Спецефекти просто безглузді. Таке враження, що режисер і сам не знав, що він знімає - чи то історичний епік, чи то пародійну комедію. Куди ж, млин, 67 лимонів вбабахали?! Можна було два Нічних Дозори склепати.
P. S. Один з негативних персонажів фільму - злісний рудий гот дуже змахує на російського Вовкодава. Однак забавно.
