Рецензія на фільм «3:10 Поїзд на Юму»

Чи доводилося вам колись перебувати у товаристві небезпечної людини? Чи направляли коли-небудь на вас заряджену зброю? Незабутні відчуття, скажу я вам. Секунди стають хвилинами. Думки в судорожній паніці переплітаються, замикаються й обриваються. Намагаєшся на швидкості маневрувати ними, озвучуючи лише малу частину їхнього потоку. Такий доходяга як я, довго в такому положенні не протримається. Тут кілька варіантів розв'язки - або починаєш панікувати і робити дурості, або гальмування... а у зв'язку з ним - дурості.

Але все це не про славного хлопця Крістіана Бейла. За достовірним даними з фільму "3:10 Поїзд на Юму" - Бейл вміє із собою впоратися, паніці він не піддається. Жив він собі на фермі, корів пас, дітей своїх няньчив, врожаї збирав, горя не знав. І якось одним засушливим літом не склалося з урожаєм, і довелося Бейлу влізти в борги до серйозних людей. І щоб віддати борг - брався він за будь-яку роботу, сил не жаліючи. Тим часом у місті був затриманий один особливо небезпечний злочинець, ватажок банди вбивць і грабіжників, жорстокий і нещадний Рассел Кроу. Ні, у нього не брудна морда, зуби цілі, не рваний одяг - такий собі представницького вигляду інтелігент на коні. Його кримінальне нутро помітно лише в рідких поривах люті й у моменти, коли його холоднокровна впевненість супроводжується підступними усмішливими поглядами.

Непростий товариш цей Рассел Кроу. Настільки непростий, що для його доставки у в'язницю був організований спеціальний збройний загін, у який також входили добровольці, які бажають добре заробити. До таких добровольців і примкнув Бейл. Зі снайперським минулим у Бейла все окей, знатний вояк, у боях втратив ногу, але гвинтівку в руках від цього гірше тримати не став.

Завдання перед загоном стояло наступне: доставити злочинця в заданий час до поїзда, який відправляється на Юму в тюрягу. Ну й завдання надодаток - відбиватися по ходу справи від банди Кроу, що всіма своїми силами буде намагатися влаштувати втечу своєму ватажкові. Як вже казалося вище - Кроу - красень у всіх значеннях - розслаблятися не дає нікому, демонічно сміється й лякає всіляко. Поруч із ним п'ятеро збройних бійців зовсім не почувають себе в безпеці.

Згадую фільм "Машиніст", у якому Крістіан Бейл колись виконував роль хворого на голову. У цьому фільмі вдосталь були присутні сцени, у яких він був з голим торсом і демонстрував своє сухорляве тіло з костями, які стирчать в усі сторони, і сухожиллями. Там такий герой був цілком доречний, це навіювало своєрідний антураж. Але з тих пір не можу я Бейла сприймати як супергероя, чи то Бетмен, або солдат з "Еквілібріума", або лихий ковбой. Гарний актор, суворий, приємно дивитися, але мені його чомусь завжди шкода, на фоні Рассела Кроу він здається таким беззахисним... Хоча, може бути, ця неоднозначність образа навіть на краще - з'являється якась особлива людяність, яка щось зачіпає, підкреслюються деякі моменти характеру. Але от Бетмена ця неоднозначність стосуватися не повинна, мені здається. Герой коміксів повинен бути суворий і напористий без усіляких "але...".

Власно, 2 години перегляду фільму пройшли на одному подиху. Пейзажі гарні, стрілянина й вибухи приємно скрашують сюжетну лінію, актори змушують переживати, фінал інтригує. Все, що потрібно в комплекті. Ще більше захотів собі ковбойський капелюх.