Рецензія на фільм «Щасливе число Слевина»
Тижня дві назад подивився відмінний фільм “Lucky Number Slevin”, що для себе правильно перевів як «Щасливчик Слевін». А отут подивився в Інеті, він, виявляється, навкруги називається «Щасливе число Слевіна». Про щасливе число у фільмі нічого ніде не говориться, і взагалі - причому тут? Ну й добре, будемо називати загальноприйнято, хоча й невірно.
Насправді, усе почалося з того, що місяця три назад я десь у надрах нашого терабайтового файлообмінника нагреб відмінний трейлер на даний фільм. Нагреб чисто випадково, я взагалі-то трейлери на іграшки шукав, а тут от - набрів на “The fast and the furious - Tokyo drift” і ще на “Lucky number Slevin”. Трейлер виявився дуже добряче зроблений, так що й про фільм складалося сильно сприятливе враження - така собі американська варіація на тему «Карт, грошей, двох стволів» і «Спиздили». Оскільки такі фільми народу, безумовно, потрібні, прийнявся люто чекати безпосередньо виходу фільму. Пригнічувало те, що в трейлері нічого не було сказано про дату виходу фільму - тільки Coming Soon і все. Але потім в Інеті нарив, що у квітні вийде. Ну й от, вийшов.
Актори у фільмі знялися всі як один в один. Брюс Уілліс у ролі звірячого найманого вбивці (he shows, people die, he vanishes), Морган Фрімен у ролі мафіозного боса (I'm the Boss!), Бен Кінгслі в ролі іншого боса з погонялом Рабін (Why they call him Rabbi? - Cuz he's a rabbi!) і Джош Хартнетт у ролі недоумка Слевіна (I'm not the guy you're looking for!) - загалом, все круто. Актора Фрімена я просто дуже поважаю після фільму «Сім», Брюс - це довічне «п'ять» із золотою зіркою Героя, Джош епізодично показав себе в «Місті Гріха» і ледве детальніше в «Падінні Чорного Яструба», а сер Кінгслі огидно зіграв вампіра в «Бладрейн» (див. відповідну замітку), але тут теж чудово себе зарекомендував. Ще у фільмі засвітилася якась незрозуміла китаянка не першої свіжості, але оскільки нічим видатним вона не запам'яталася, та й бачив я її в перший раз, то й зупинятися на ній ми ніяк не будемо.
Про що, власно, фільм? Починається фільм з того, як на вокзал приїжджає похмурий літній лисуватий мужик, сідає поруч із іншим молодим хріном, розповідає йому якусь історію про перегони, що відбулися двадцять років тому, після чого без зайвих слів ламає хріну шию. Такий початок мені особисто здався дуже багатообіцяючим, я такі зав'язки люблю. Став дивитися ще уважніше.
Далі, щоправда, про похмурого лисого було зовсім мало - там було усе більше про якогось молодого пасажира на прізвище Слевін, що вирішив пожити на квартирі у свого тимчасово звалившого другана Ніка. Але за друганом полює мафія! Вони уриваються у квартиру й конфіскують Слевіна, прийнявши його за Ніка. Діалоги - це, звичайно, не «Карти, гроші..» і все інше, але теж нічого, підуть.
А незадовго до цього в бідолахи Слевіна злі негри відібрали гаманець із правами водія, так що підтвердити свою особистість, і довести, що він - Слевн, а не Нік, дуже складно. Так, у них так в Америці прийнято - паспорт на фіг, права водія рулять, їх можна навкруги використовувати як підтвердження особистості. Трохи нездоровий підхід, на мій погляд - для посвідчення своєї особистості пред'являти документи на машину, ну то й добре.
Отож, злісні чорношкірі брати всі ксиви відібрали. І навіть бідолашному Слевіну в ніс засвітили, він весь фільм ходить із розквашеним носом, аж жалість бере. Це, пам'ятаю, колись, я в класі шостому вчився, іду собі додому зі школи, нікого не торкаю, отут мене доганяє компанія із чотирьох чоловік, і без довгих розмов - раз у зуби! Помахали трохи, вони по одному підходили. Потім з'ясувалося, що помилилися пацани. Офіційно вибачалися, все таке. За головного, як зараз пам'ятаю, там Андрій Заїка був, здорове таке тіло.
У міру розгортання інтриги, фільма стає усе більше й більше заплутаною, ясним залишається тільки одне - громадянин Слевін потрапив не по-дитячому, навкруги винуватий, і всіх собак повісили саме на нього. І правильно, загалом, зробили - на когось же потрібно їх вішати, собак. Слевін метається, намагається знайти вихід - так, принаймні, нам здається. І тільки під кінець, стає ясно, що вихід давно знайдений, і що той, кому треба, їм уже давно скористався з користю для себе. Також розкривається таємниця ім'я Слевіна, а заодно й проясняється питання - при чому тут історія зі стрибками двадцятирічної давнини, розказана Брюсом Уіллісом невідомому хмирю з наступним його, хмиря, умертвінням. Добре вийшло так, закручене й із забабахом.
Підсумок - фільма гарна, якісна, зроблена добротно. На DVD буду брати неодмінно.
