Рецензія на фільм «Острів»
Чудо-Острів, чудо-острів, жити на ньому легко й просто... Про що це я? А, от.
Що буде, якщо в рівних пропорціях змішати «Матрицю», «Эквілібріум» і «Шостий день»? У реальному житті таких мічуріних посадили б у дурку й довго б там потім вивчали. А в кіно - от будь ласка, художній фільм «Острів» від творця «Армагеддона», «Перл-Харбора» і «Поганих хлопців» Майкла Бея.
У лиховісному підземеллі мотають нескінченний строк тисячі ув'язнених. Тобто насправді вони й не знають, що вони ув'язнені, не підозрюють навіть, їм навпаки здається, що вони єдині, хто уцелів на Землі після глобальної катаклізми. Час від часу найбільш праведні з них відправляються в Рай, або по-їхньому Острів. Живуть вони так доти, поки один зек на прізвище Лінкольн Шість Эко не починає замислюватися про сенс життя. Він робить втечу з лікарні тюремного типу й відкриває страшну правду...
Знятта фільму очманіло. Тобто там всі так, як і повинно бути в правильному фільмі. Якщо це лікарня, то там все біле, якщо це підсобка, те все зелене й у димі, якщо місто, то сіро-сталеве. Ну і якщо вже вибухає щось, то вибухає не по-дитячому, із правильним шумом і бахом, і стовпами диму до самого обрію.
Сюжет теж нічого, особливо на тлі нинішньої манії знімати фільми по коміксах, де сюжет не обов'язковий по визначенню, виглядає дуже навіть нічого, хоча інтрига до кінця не зберігається, друга половина фільму дивиться більше по інерції. Але однаково, прикольно.
Звук відмінний, саундтреки не дратують, тому що врубаються саме там де треба. Ну це для режисера класу Бея в принципі не заслуга.
Розвиток сюжету - тверда двійка. Громадянин Бей, здається, умудрився зібрати в одному фільмі всі штампи сучасного американського кіно. Що мочилово на заводі в клубах пари й на вузенькій драбинці, що висіння на одній руці над прірвою, що звірячі перегони на мега-мотоциклах - усе було, було, було...
Дуже сподобалася сцена звірячої погоні на дорозі. Вона ж - самий характерний приклад. Коли з вантажівки дощем посипалися на дорогу залізні болванки, хотілося встати й закричати: «Круто!» Але не встав і не закричав, тому що цей фрагмент - один в один з фільму «Пункт призначення 2». І коли машини почали літати по шосе, теж нічого кричати не хотілося, тому що це - чи то із «другої Матриці», чи то із других же «Поганих Хлопців».
Взагалі аналогії з Матрицею - на сто відсотків, починаючи від загального задуму («все не так, хлопці»), і закінчуючи окремими фразами («Ласкаво просимо в наш світ» і «мене кличуть Лінкольн!»).
Разом: сюжет - чотири, картинка - п'ять, звук - п'ять, втілення - два. Загальний рахунок за підсумками конкурсу - тверда четвірка.
Рекомендую, так.
