Рецензія на фільм «Дзеркальні війни: Відбиття перше»

Сьогодні напружився й подивився не один фільм, а відразу два. Другим, після «Будинку літаючих кинджалів» (див. відповідну замітку), виявилася фільма «Дзеркальні війни: відбиття перше».

Це в мене норма така - фільм у день. Норму намагаюся не порушувати, тому теоретично рецензії теж повинні вискакувати з регулярністю маятника - по одній в день, але по-перше я все-таки не маятник, хто це вам таке сказав, а по-друге, іноді відсмотряний фільм виявляється рідким відстоєм. Так, наприклад, лажею виявився фільм на ім'я «Левіафан», що розповідає про генетичну зброю, яка розроблялася в СРСР і була затоплена рибальським сейнером (тому рецензії на цю фільму можна не чекати). А отут от - відразу два фільми за день. Типу компенсація.

Судячи з назви, фільма повинна бути про зоряних мега-лицарів, що криваво воюють зі злісними монстрами із самого пекла, і несучими смерть всій Землі. З огляду на те, що фільма російська, варто було очікувати гіршого - от камрад Брабус, наприклад, взагалі на постій очікує тільки гіршого, тому російські фільми не дивиться принципово. Але мені до Брабуса ще далеко, і принципи в мене не такі потужні, фільми я дивлюся про всяке. У тому числі й російського виробництва.

Фільм виявився на авіаційну тематику, що, по-перше, мені дуже близько, а по-друге - дуже видовищно, це навіть на поганій екранній копії зі звуком як з підвалу виявилося прозоро видно.

Недалеке майбутнє. У Росії розробили мега-літак п'ятого покоління Су-Хх «Шаблезубий», натурального крилатого звіра. Чисто візуально, щоправда, він мало чим відрізняється від того, що уже є в наявності-30МК, але це дрібниці. Зрозуміло, що з такою машиною Росія кого завгодно зарулить. А кого не зарулить, того закопає. Тому на літак негайно кидають око злісні імперіалістичні конкуренти. Вони вбивають двох із чотирьох пілотів літака, і підкуповують ще одного для того, щоб він погнав мега-звіра за кордон. На захист «Шаблезубого» висувається російський спецназ...

Першу половину фільму дивитися не дуже цікаво. То прибалтійський актор Калниньш щось говорить із глибокодумним виглядом, то між собою розбираються пілоти літака, то американські розвідники розробляють чергові підступні плани. Жара почалося тільки із захоплення киргизької авіабази терористами й власно викрадення літака. От отут все пішло вже майже на рівні Голівудських бойовиків, навіть неодмінні інтриги спецслужб неначебто подинамічніше стали. Вибухи, стрілянина, нормальні зйомки, правильний часом монтаж - одним словом, продюсери почали показувати, з якого місця в них ростуть руки. Ростуть із верхньої частини тіла, що порадувало, а не з дупи, як у нас було останні двадцять років прийнято.

Закінчується фільм відмінною сценою погоні американських винищувачів за нашим «Шаблезубим». Дійсно відмінною, особливо сподобалася сцена відходу від ракети, коли літак просто завис у повітрі - пілоти не актори, відробили як треба. Ну й наприкінці - все добре, пілот-зрадник вбит, літак у цілості повернутий у загребущі лапки Міноборони. Головний лиходій, щоправда, успішно вшився за межі Росії - але за цим навіть не особливо пожалілося - дядько-актор відробив своє, лиходій вийшов дуже харизматичным.

Зважаючи на все, очікується продовження. Ну, типу, якщо є Відбиття перше, повинне ж бути й друге, я так розумію.

Ну й наприкінці - висновок. Фільм непоганий. Не шедевр, навіть не мега-блокбастер, але відносно гідний, з ясним позитивним ідеологічним зарядом, а тому потрібний. Хто не дивився - можна дивитися.