Ромео і Джульєтта (2018)

Настільки романтичну і пристрасну історію, як «Ромео і Джульєтта», балет не міг обійти стороною. Дивно лише, що це сталося так пізно, у середині XX століття, завдяки появі на світ жанру драмбалету. Але безмежний успіх першого спектаклю на музику Прокоф'єва відкрив Веронським коханцям дорогу у танцювальну вічність. З тих пір «Ромео і Джульєтта» - один з найулюбленіших балетних вистав глядачів.

Зараз неможливо повірити, що колись музику Прокоф'єва для балету «Ромео і Джульєтта» не прийняли два головних театру країни, визнавши її НЕ танцювальною: адже головну історію про кохання, покладену на цю велику музику, ставили потім майже всі знамениті хореографи ХХ століття. Кожному з них вдалося прочитати трагедію Шекспіра по-своєму і знову змусити глядача співпереживати Веронським коханим.

Балет Олексія Ратманського став четвертою версією цієї історії у Великому театрі (у театрі йшли вистави Лавровського, Поклітару, Григоровича) – і з самого початку був приречений на успіх. Світова прем'єра балету відбулася у 2011 році в Торонто і отримала високі оцінки критиків і глядачів, які відзначили експресивність, музикальність, драматичну наповненість вистави і емоційну глибину, яка притаманна виставам Ратманського. «Можливо, історія стала менш сентиментальною, але знайшла свіже, живе дихання, у цій історії є душа», - писала про виставу канадська преса. А танцювати і грати спектаклі, у яких є душа, артисти Великого вміють як ніхто.