Будучи заінтригованим безліччю лайливих відкликань на сайті, подивився фільм «Паранормальне явище» (Paranormal Activity). Фільм цей у своєму роді примітний. Примітний він у першу чергу тим, що, маючи бюджет в 15.000 доларів (прописом - п'ятнадцять тисяч), уже зібрав у світовому прокаті під 110 _мільйонів_. Погодьтеся, таке виходить далеко не у всіх. А в другу чергу цікаво те, що, незважаючи на такі успішні результати прокату, нічого особливо нового у фільмі немає. Це все ті ж «ужоси», зняті на аматорську камеру й нібито «випадково знайдені» згодом.
У цілому, саме жанр «аматорської зйомки» є найбільш підходящим для створення оптимального ужастика в співвідношенні «ціна - якість». Акторів можна взяти аматорських, платити їм багато не треба, на операторі можна заощадити, на спецефектах теж. В таких умовах виїхати можна або на геніальних діалогах, або на згадуваних вище «ужосах» і ствердженні про реальність всього записаного на камеру. От творці «Паранормального явища» пішли саме по другому шляху.
Варто сказати, що жахи, зняті на труську камеру - винахід не новий. Родоначальником цього жанру багато хто несправедливо вважають «Відьму із Блер», хоча взагалі ж за рік до неї вийшла «Остання трансляція», де громадяни з аматорською камерою носилися по будинку в пошуках убивці. Примітно, що бюджет «Трансляції» склав приблизно 900 доларів. До речі, хоча одним з маркетингових ходів при розкручуванні «Відьми із Блер» було ствердження, що фільм був знятий усього за 20 000 доларів, фахівці стверджують, що в реальності він коштував творцям мінімум пів-мільйона.
Ну а крім даних монстрів ще можна згадати іспанський «Репортаж» (і його англомовний рімейк - «Карантин»), «Монстро» і ромерині «Щоденники мерців». Із цих фільмів дивитися із задоволенням можна хіба що твори Дж.Дж.Абрамса, інше вийшло гірше.
А тут, стало бути, «Паранормальне явище», знову про примар і демонів, таке собі повернення до коренів. І бюджет в 15 000 доларів, ага. Загалом, сів дивитися.
Живе собі в Каліфорнії молода пара - Кейт та Міка. Міка, незважаючи на двозначне ім'я, цілком собі хлопець. Раптово парочка помічає, що в будинку, де вони живуть, не все добре. То Каті сни якісь негарні починають снитися, то тіні якісь миготять, по ночах кроки дивні чуються й взагалі, у цілому, негарна квартирка виходить.
Міка вирішує як варто розібратися в проблемі, купує гарну Hi-Def камеру й встановлює її в будинку з метою подивитися, що покажуть щоденні (і щонічні зйомки) нутрощів будинку. І, звичайно, у результаті вони показують багато такого, на що краще б, по ідеї, взагалі ніколи не дивитися.
От я вам прямо скажу - фільм гарний, у ряді місць лякає дуже непогано, помітив по собі. Звукові ефекти гарні, картинка в міру засмикана, але не дратує, сюжетна зав'язка не вбиває тупістю (ну, тобто не виникає питання «Звідки, падла, у тебе така гарна камера, і чого ти з нею постійно тягаєшся?», тому що більшу частину часу камера мирно стоїть в куточку кімнати й безпристрасно фіксує всяке).
Деякі сюжетні ходи приємно здивували, вгадати їх заздалегідь не зумів. Всі розвішані на стінах рушниці вистрілили в потрібний момент, всі сюжетні вузли розв'язані, за кадром нічого важливого не залишилося, всім спасибі, всі задоволені.
Але, як показують злісні коментарі, задоволеними зосталися все-таки не всі. Головна претензія, яку висувають фільму - там не страшно. Ну, я навіть не знаю, це, напевно, залежить від того, що вважати страшним. Монстрів тут немає жодного, так. Якщо хтось хоче подивитися на монстрів, це не сюди, це до «Сайлент Хіллу». В цілому, повторю, лякають відмінно, по наростаючій.
Деякі, до речі, ідуть далі, вони радять дивитися тільки останні п'ятнадцять хвилин фільму, там, мов, самий смак. На це можна відповісти наступне - якщо, наприклад, взяти останні п'ятнадцять хвилин «Матриці» і показати нічого не підозрюючому глядачеві, він ні фіга відтіля не зрозуміє: хто цей хлопець у чорному, хто ці суворі дядьки в окулярах, куди всі біжать, і навіщо їм усім телефони. Точно так само й тут, сюжет розвертається поступово, і навіщо позбавляти себе задоволення насолодитися їм усім - мені рішуче незрозуміло.
Друга головна претензія ще дивніше, ніж перша. Фільм поганий, тому що, виявляється, там все «понарошку», це не документальна зйомка. Треба думати, багатьом стало б значно цікавіше, якби там усіх убивали по-справжньому, на камеру, в режимі онлайн. Цим багатьом можна тільки поспівчувати - вони, напевно, і «Пилу» дивляться в надії, що це все-таки документальні кадри. Особисто для мене ж єдиний критерій гарності або негарності фільму - це наявність або відсутність цікаво розказаної історії. У фільмі «Паранормальна активність» така історія присутня, тому він - гарний. Рекомендую.
PS: Фільм, до речі, має кілька варіантів кінцівок. Я дивився так звану «оригінальну версію», де є поліція, мужика не тягає по повітрю невідома сила, і відсутнє фінальне самогубство. Зроблено це, як я розумію, для загострення глядацького інтересу. У кожному разі, творцям - респект.
