Колись Олег і Вася були шкільними друзями - не розлий вода. Потім вони надовго втратили один одного з виду й ненавмисно зустрілися. Олег зробив блискучу кар'єру. У сутності він досяг у житті, чого хотів, а тепер йому трохи нудно. До дружини, що зблякла за п'ятнадцять років, він цілком байдужий. Олег закохується (мабуть, йому це здається - треба ж розвіяти нудьгу). І наш герой вирішує завести другу родину. Першу родину він руйнувати не хоче: немає за що кривдити дружину Галю. Адже при своєму «побутовому цинізмі» у душі він - чутливий добряга. Вася - багато в чому антипод Олега. Він не дуже пристосований до сьогоднішнього життя. Колись мріяв стати художником, талановитий і ранимий, він змушений працювати на будівництві котеджів. Родини у Васі немає. І от на опоряджувальних роботах на черговому «об'єкті» Вася зустрічається з хазяїном нового будинку. Яким виявляється Олег! Радість зустрічі трохи зім'ята незручністю ситуації. Але Вася й Олег, звичайно, залишившись удвох, улаштовують гулянку, по закінченні якої Олег везе Васю... у свій «старий котедж», що перебуває в тім же селищі! У цьому й полягає ідея-фікс Олега. Для зручності й економії він ставить новий будинок недалеко від старого. Олег упевнений, що так простіше - «жити на два будинки». Представивши Васю - як свого друга дитинства й модного художника - своїй дружині Галі, після вечері в «старому будинку» Олег відвозить Васю... знову в новий будинок. Тепер Олег хоче познайомити Васю зі своєю юною «нареченою» Оленькою, якій збирається показати ранком свій подарунок - котедж. Із цього моменту починається веселе життя.