Дивився давно, але нещодавно от нарив чудовий DVDRip фільму 1997 року під назвою «Шакал», і подивився ще раз. Фільм цей - він не дуже видатний. Там немає сміливих режисерських рішень і ацьких спецефектів. Я б навіть сказав, що він неабияк поверхневий, незважаючи на деякі зачатки детектива й трилера. І за це його багато глядачів не люблять, у тому числі й американські.
Проте, досить непоганий фільм. Такий міцний середнячок. Для расслабухи.
У фільмі знялися такі розумні актори як Брюска Вілліс і Ричард Гір. Вони там грають двох закоренілих ворогів. Брюс там неначебто досвідчений кілер, холоднокровна, вміла й цинічна сволота. Він підбирається до своїх ворогів непомітно, а потім по-звірячому їх убиває. А Гір - він ірландець, тому працює снайпером на ІРА, і теж убиває ні в чому не винних людей. Але він трохи в цьому кається й тому відіграє роль позитивного персонажа. Тим більше що за сюжетом він вже ніким не працює, тому що сидить у гарній американській в'язниці за всі свої колишні подвиги. А
тут Брюсу підвалює жирне замовлення завалити одну з перших осіб держави, і він, із властивої йому докладністю, починає підготовку, і зрозуміло, що зупинити його не зможе ніхто, крім колишнього кращого, але опального стрільця з ІРА.
Взагалі, ідея фільму, м'яко кажучи, не нова. Глибоку думку про те, що одне зло можна забороти тільки іншим злом, висловлювали у фільмах тільки за останні десять років разів п'ятсот. Але й конкретно ті сюжетні ходи, які використовуються в «Шакалі» - вони теж вже були. Це тому, що фільм «Шакал» - він є рімейком фільму «День шакала» 1973 року. Там теж лиховісний найманий вбивця із кликухою Шакал планував убити першу особу - тоді це був Шарль де Голль, тому що справа відбувалася у Франції. І грали, зрозуміло, зовсім інші актори.
Того, старого «Шакала» я не дивився. Хоча народ у цілому схиляється до думки, що він був куди краще наступного. Але це не впливає на нашу думку. Фільм «А зорі тут тихі...» теж значно краще, скажемо, за «Міцний горішок 4», що не робить останній поганим фільмом. Порівняння в цьому випадку, воно того - ні до чого.
Звичайно, і тема двобою двох професійний убивць - у ній теж немає нічого оригінального. Тільки за останній час ми вже бачили таке в непоганому фільмі “Assassins” зі Сталлоне і Бандерасом, і у відстійному фільмі «Ворог біля воріт». І ще десь, зараз не згадаю. «Руйнівник» чи що, з тим же Сталлоне й Снайпсом? Може й там.
Це що ж виходить? - запитає довірливий читач, кліпаючи оченятками. - Фільм, виходить, геть-чисто вторинний, дурний і поганий? І я відповім: фільм - він такий, який є. Вторинний - так, дурний - так, поганий - ні. Чому так виходить? На те є два пояснення: перше - це камрад Вілліс.
Він взагалі гарний актор, Брюс цей. Навіть часом крутіше іншого Брюса, котрий Лі. Але в цьому фільмі йому дали розгулятися на повну котушку. Оскільки його герой, Шакал, постійно шастає там, де йому не можна, він постійно маскується. То прикинеться таким Доном Пабло з республіки Аргентина - смаглявим вусатим наркобароном, то - довговолосим розпиздяєм-хіпі, то манірним фарбованим гомосеком, а то - товстим віддихливим очкастым недоумком. Виглядає здорово, мені дуже сподобалося (див. скріни). Але й сам мерзотник Шакал у його виконанні теж вийшов непогано - грамотно імпровізував, втікав від погоні, миттєво приймав рішення - і все з такою фірмовою брюсівською посмішкою, замилуєшся. І разом з тим ні на секунду не забувається, що даний персонаж - відмінна, відморожена на всю голову сволота. Відмінно зіграно, на мій погляд.
Камрад Гір, дарма, що в нього роль була гірше й пласкше - колишнього поганого хлопця, який вже начебто й непоганий - теж відіграв гідно. Це, власно, і є друга причина, з якої фільм варто подивитися. Річард дивився в об'єктив чесно, сував свій левиний горбатий ніс у різні справи, обіймався з тітками, плакав скупо, коли вони помирають. Розмовляв з моторошним ірландським акцентом, хоча знаючі люди стверджують, що вийшло не дуже. Ну та мені однаково, мені через переклад було мало чого чути.
Сподобалося, як у фільмі відбиті росіяни: практично всі злісні тупі тварини, в яких одна радість у житті - мучити, катувати й розстрілювати. Ну, усього одна російська тітка виявилася непоганою, та й то зробили спеціальне застереження, що такі люди в Росії - рідкість. А для вірності її ближче до кінця ще й убили.
Здивували дві речі. Ватажка організоівнного злочинного угруповання, що орудує в Москві, звати Терек Мурад, явний чечен. Це вкрай дивно, адже давно відомо, що всі бандити в Росії - строго росіяни, без виключень. Якщо ж у них прізвища типу «Терек Мурад» - тоді зненацька виявляється, що в злочинців немає національності. Відсутня. Ліберальні діячі давно пояснили нам цей простий факт. Але до Америки вони ще, мабуть, не добралися, звідси така прикра помилка.
Друга річ - для чого на самому початку фільму запустили коротку нарізку з історії Росії? Росія взагалі у фільмі фігурує тільки перші десять хвилин, і більш ніде не згадується, особливої ролі не грає. До чого тоді? Неясно. Хоча техно там грає непогане, це так.
У цілому (у цілому), фільм, як уже згадувалося, непоганий. Один раз подивитися - пофанатіти з метаморфоз камрада Вілліса - саме воно.
