В останні роки спостерігаємо люту кризу жанру в кіноіндустрії взагалі - і так званому «інтелектуальному» або «глибокому» кіно - зокрема. Правда, чи відноситься фільм «Сутінок розуму» до глибоких - це ще питання, але в розрізі загальної кіношної кризи дивитися на нього дуже навіть цікаво й повчально. Типу - що ще можна при вмілому розкручуванні вичавити зі сто разів як заїждженої теми? Правильна відповідь - бабки. Ще більш правильний - багато бабок. Але навіть талановите розкручування не завжди врятує відверто сисний фільм. Так що визначити ступінь ідіотії у фільмі - от наше завдання-мінімум на зараз.
Власно фільма починається з того, як пацан на ім'я Метью - тобто Матвій по-нашому - збирається поїхати за місто, знайомитися з батьками своєї нової тьолки. Увага глядачів загострюється - збирається їхати він чомусь із ножем, що дбайливо укладає в похідну сумку. Збираючись від'їжджати, Матвій бічним зором засікає пасущого їх чувака. Пульс глядачів частішає – тут все непросто! Матвій з дівкою безтурботно котять ладь від міста, але через час зупиняються перекусити в локальній закусочній, де хлопця непристойно довго й пильно палить страшна на вид офіціантка. Розумові процеси глядачів зашкаливають - вона теж у змові!
Щільно перекусивши, солодка парочка їде собі далі, аж поки їх не зупиняє за перевищення швидкості шериф. Під час спілкування Матвія із шерифом дівка шустро ховається на заднім сидінні, прикриваючись маскхалатом. Глядачі в екстазі - тут страшна таємниця! Справа наближається до вечора, і Матвій нарешті-то приступає до реалізації свого підступного плану - заїхати в мотель який поменше й там у тихій обстановці по-швидкому огулять цицькасту тьолку. До речі кажучи, тьолка й сама не сильно пручається, запалює нітрохи не слабкіше. Глядачі в захваті – яке кохання!
Після лютого злягання обоє засипають. А коли Матвій прокидається, виявляється, що у двері до нього ломиться мужик із сокирою, а дівка безвісти пропала. Отут-то й починається найстрашніше... Глядачі стирають «Тайдом» забруднені портки.
Чесно сказати, знято не особливо адекватно. По-перше, герой симпатії не викликає - дуже ляльковий якийсь. Відповідно, почуття співпереживання протягом усього фільму не виникає. Дівка на Джессіку Альбу теж не дуже схожа, а тому негайно може бути списана у відстій. От, уже й з головними героями розібралися, їдемо далі. Із флешбеками теж переборщили, я їх люблю, але не до такої ж міри, третина фільму - суцільні флешбеки. Ну й типу сюжет. Він взагалі ніякий. Ну, тобто - взагалі. Дика родина на занедбаному ранчо - смішно. Імпровізований суд - навкруги свічки й ляльки з розкиданими головами - теж смішно. Але вже менше. Соплі головного героя великим планом - не смішно взагалі. Брати-Розбійники з луком і стрілами й мега-стилем погоні а-ля «наш паровоз» - смутно. Просто смутно.
Під кінець, щоправда, там був сильний хід, коли виявилося, що «ні, хлопці, все не так, все не так, хлопці», але трапився він рівно за десять хвилин до кінця, а тому особливого впливу на в загально вже сформоване враження не зробив. Тим більше, що хід цей, хоча й сильний, уже був до цього випробуваний у фільмах «Гри розуму» і «Бійцівський клуб», і тому революційним взагалі ні з якого боку не є. А оскільки після нього з'явилися ще й такі фільми як «Секретне вікно», «Машиніст» і «Криваві жнива», що використовують подібну концепцію, дивитися виявилося нудно. Плюс ще актор Патрік Малдун - який типу головний герой - не сильно схожий ні на Рассела Кроу, ні на Джонні Деппа, ні навіть на Крістіана Бэйла, і фільм тому не блищить взагалі ніяк. Цей самий не-блиск уже до середини приблизно починає настільки могутньо випирати, що догледіти виходить із працею. Не дуже, не дуже вийшло, фактично - ніяк.
Разом - нудний фільм про чергового психа із претензією на трилер. Повна фігня. Цікавлюся - а от фільми про нормальних людей, вони як - взагалі будуть? Або тільки мега-картини про ідіотів і маніяків-убивць на черзі?
Смутно якось.
PS - Назва «Сутінок розуму» - це очевидно тонка алюзія перекладача на вже згадуваний у замітці фільм «Гри розуму» зі схожою концепцією. В оригіналі фільм називається “Darkwoods”, «Темний ліс» по-нашому. Але перекладачеві, зрозуміло, видніше.
