Рецензії, в яких згадується Тімоті Шаламе

Світова пандемія, спричинена вірусом COVID-19, назавжди змінила наш світ, перевернувши життя кожного з нас із ніг на голову. І, звичайно, оскільки мистецтво часто є імітацією та відображенням реального життя, ця вельми апокаліптична тема швидко знайшла своє відображення в телесеріалах, оскільки телебачення завжди швидше реагує на все, що відбувається у світі, ніж кінематограф. Багато серіалів за останні пару років по-своєму розповідали про життя в розпал пандемії, тоді як кінематограф в основному намагався випустити в кінотеатри ті фільми, що були зняті ще до того, як наше життя перевернулося, або ж повністю ігнорували наявність пандемії, залишаючи її за кадром і пропонуючи глядачам втечу від реальності в чудовий та казковий світ, де все, як і раніше, добре та просто. А потім за справу взявся лауреат премії «Оскар» Адам МакКей і написав геніальний сценарій, в якому пандемію коронавірусу він замінив метафорою комети, що збирається знищити все життя на Землі. І в результаті на світ з'явилася блискуча й глибока сатирична стрічка «Не дивіться вгору» з акторським складом, якому позаздрить сам Квентін Тарантіно.

Фантастичний епік письменника Френка Герберта «Дюна», опублікований в 1965 році, складно недооцінити в планетарному масштабі. Адже саме він надихнув покоління кінематографістів, котрі подарували нам «Зоряні війни», одну з головних кіносаг 20-21 століть. Інші планети, політичні інтриги, міжзоряна війна добра і зла, месія, який всіх врятує, та епічна історія кохання... Звучить знайомо навіть для тих, хто не читав твір Герберта, чи не так? Звичайно, Голлівуд неодноразово вже намагався екранізувати «Дюну», але створити класику на всі часи йому поки так і не вдалося. До сьогодні. Оскільки сьогодні свою версію «Дюни» представляє світу режисер-фантаст Дені Вільньов. Вірніше, для початку – її першу частину.

У невеличкому, але мальовничому містечку на півночі США в розпал Громадянської війни в скромному будинку сім'ї Марч ніколи не буває тихо – його стіни раз у раз стрясають сміх і крики чотирьох невгамовних сестер. Звати їх Мег, Джо, Емі і Бет, і з ними ніколи не буває нудно. Вони – чотири маленькі жінки в цьому великому світі, і це їхня історія.

Як вважаєте, скільки було знято романтичних фільмів з Нью-Йорком в одній з головних ролей? Скільки разів ми бачили, як закохані гуляють Мангеттеном або їздять в кареті по Центральному парку? Напевно навіть самий найзапекліший кіноман не зможе це порахувати. Проте Нью-Йорк продовжує зачаровувати романтиків в будь-яку погоду, і ось уже Вуді Аллен не зміг встояти і після своїх подорожей по найромантичнішим містам світу, як Париж, Рим і Барселона, він повертається на рідний Мангеттен, щоб розповісти ще одну історію кохання під назвою «Дощовий день в Нью-Йорку»... за участю шести чоловік.