Рецензія на фільм «Дрібниці»
(Не)справжні детективи

7 лютого 2021,  01:30 | Рецензії | Автор: Елена Стрельбицкая

Є декілька типів поліцейських: ті, які виходять з роботи додому і вмить забувають про своє розслідування, оскільки їм все одно, і ті, які, взявшись за розслідування, зроблять все, щоб довести його до кінця і посадити вбивцю за ґрати. Але одержимість справою може поставити хрест на їхньому особистому житті та спокійному сны, оскільки і вдень, і вночі їх будуть переслідувати привиди вбитих, поки справедливість не здійсниться. І саме про таку пару детективів йдеться в драматичному трилері «Дрібниці», що є одним з найбільш очікуваних фільмів цієї зими. Але чи вдалося йому стати повнометражним «Справжнім детективом»?

Американський сценарист і режисер Джон Лі Генкок прославився завдяки відмінним біографічним драмам, як «Невидима сторона», що принесла «Оскар» Сандрі Буллок, «Порятунок містера Бенкса» і «Засновник», але потім вирішив вдаритися в кримінал. Попередня режисерська робота Генкока під назвою «Розбійники з великої дороги» вийшла в 2019 році і розповіла про те, як два поліцейських повертаються з пенсії на службу, щоб зловити Бонні і Клайда, і сюжет його нового фільму «Дрібниці» в деякому роді з нею перегукується. Він теж слідуэ за двома поліцейськими, яких зводить разом доля, але вистежують вони не банківських грабіжників, а кровожерного серійного вбивцю, який полює на дівчат в 90-х роках минулого століття.

Цих двох сучасних ковбоїв, яким пошуки маніяка не дають спати ночами, втілюють лауреати премії «Оскар» Дензел Вашингтон і Рамі Малек. Перший грає бувалого копа Джо Дікона, який працює у відділку шерифа в невеликому містечку, а другий – молодого і дуже амбітного детектива поліції Джима Бакстера, який є справжньою зіркою в своєму відділку в Лос-Анджелесі. Вони обидва стають одержимі цим розслідуванням і готові на все, щоб посадити маніяка за ґрати. Але коли вони нарешті стикаються з ним віч-на-віч, вбивця, як спритний павук, обплутує їх своїм павутинням і заманює в свою гру в кішки-мишки.

З центральної трійки акторів номінацію на премію «Золотий глобус» на цьому тижні отримав саме Джаред Лето, і щойно він з'явиться на екрані – ви одразу зрозумієте за що. До виходу його персонажа на сцену сюжет цього трилера розвивається дуже повільно і розмірено, заколисуючи своєю пасивністю і не викликаючи особливого інтересу, але присутність в кадрі Лето точно відіб'є у вас бажання заснути на половині фільму. Його моторошний психопат Альберт Спарма – головна і єдина перлина сценарію «Дрібниць», оскільки на його фоні два протагоніста одразу ж тьмяніють. Так, Лето вже неодноразово грав у кіно маніяків та вбивць, але не думайте, що в «Дрібницях» він буде повторюватися. І у кінці вам навіть стане шкода, що його персонажу виділили так мало часу.

Більшу частину свого оповідання трилер «Дрібниці» нагадує рімейк 1 сезону хітового серіалу «Справжній детектив»: два різних за характером та з різною мотивацією поліцейських намагаються спіймати серійного вбивцю, який полює на дівчат. Ось тільки, на жаль, героям Вашингтона і Малека не вистачає тієї конфліктної динаміки, яка була в «Справжньому детективі» у Меттью МакКонахі і Вуді Гаррельсона. Та їхніх чудових словесних перепалок (якщо ви дивилися серіал, то відразу зрозумієте, про що я говорю). У перших сценах Малек зарозуміло ставиться до Вашингтона, але потім, без видимої на те причини, швидко стає його головним фанатом і учнем. Хоча герой Вашингтона не робить зовсім нічого особливого, що могло б так сильно вразити його молодого колегу. Так, сценарій Генкока тут знатно кульгає, причому відносно двох своїх головних героїв.

Ще своїм настроєм фільм «Дрібниці» перегукується зі знаменитим вестерном братів Коенів «Старим тут не місце», часом навіть здається, що герой Вашингтона втік з тієї оскароносної кінокартини, але, додивившись творіння Генкока до кінця, розумієш, що ніякий «Оскар» цій кримінальній історії не світить. Трилер «Дрібниці» дійсно виявляється якимось прозаїчним та дріб'язковим, при цьому ці самі дрібниці, які нібито повинні зіграти в розслідуванні Вашингтона і Малека якусь ключову роль, тут просто відсутні. Мабуть, Генкок назвав так фільм заради фрази «диявол криється в дрібницях», але ніякого смислового навантаження вона тут не несе. Ви будете весь фільм грати в Шерлока в пошуках якоїсь важливої ​​дрібниці, яка відкриє вам – і героям – головний секрет, але секрет у тому, що такої дрібниці тут немає. Генкок просто забув вписати її в сценарій. Так що на вас чекає розчарування. І навіть заслужено номінована на «Золотий глобус» гра Лето його не компенсує.

Кінематографісти напевно ще багато років будуть намагатися повторити на екрані те, що вдалося серіалу «Справжній детектив» в його першому сезоні, але навряд чи комусь це вдасться. Генкоку точно не вдалося. І навіть Вашингтон, Малек та Лето не врятували його невдалу спробу створити нову класику жанру.

2788 

Написати коментар

Написати коментар...
Написати коментар...

Читайте також: