Сповідь китобоя
В 1819 році з пристані американського острова Нантакет вийшло у своє фатальне плавання китобійне судно «Ессекс». Очікувалося, що через місяці воно повернеться з повними трюмами ворвані, що використовувалося у той час в якості палива і необхідної для освітлення, але цьому не судилося збутися. Ті, хто вцілів з команди після довгих поневірянь по морю, розповідали історію про величезного білого кита, з яким там зіткнулися. З часом ці розповіді дійшли до письменника Германа Мелвілла, і він захотів дізнатися про це детальніше, щоб створити свій монументальний роман про диво-кита, назвавши його «Мобі Дік»...
Замість того, щоб знімати чергову екранізацію «Мобі Діка», режисер Рон Ховард заходить цій історії в тил, представляючи нам драматичну кінокартину про події, які надихали Мелвілла при написанні своєї видатної роботи.
В море ми вирушаємо в компанії бувалого китобоя Оуена Чейза, який давно прагне стати капітаном, але змушений ступити на борт «Ессекса» лише в якості першого помічника, поступаючись недосвідченому вихідцю з багатої китобійної династії. Напружені відносини між двома такими важливими на кораблі людьми не обіцяють нічого доброго, особливо, коли вони постійно намагаються довести свою важливість і правоту перед іншим. Раптово на горизонті з'являється величезний кит, який так і манить вгамувати їх гординю і довести свою перевагу. Але зустріч з таким несхожим на інших китів звіром сам на сам не могла обернуться нічим хорошим.
Другий раз Ховард знімає в своєму кіно Кріса Хемсворта, і другий раз потрапляє з таким вибором точно в ціль. Це, звичайно, не «Гонка», але їм знову вдалося разом створити щось вражаюче і торкаюче різні душевні струни. Схоже, можна заявити про народження нового режисерсько-акторського тандему, чию наступну спільну роботу я, та і напевно ще багато, з цікавістю подивилися б.
Другу за значимістю роль після Хемсворта, юнги Тома, виконує в морській драмі Том Холленд. У цього актора поки ще мало ролей, тому дуже важливо подивитися, на що він здатний – а здатний він на вражаюче багато, примушуючи співпереживати в ключові моменти фільму – напередодні його появи на великому екрані в образі самої Людини-павука. Що ж, удачі, хлопець. Ти впораєшся.
Самого Мелвілла на екрані втілив Бен Вішоу, і роль цього письменника разом з такою бородою йому дуже йде. Дізнається цю історію він з вуст Брендана Глісона, що показав нам змученої примарами минулого людини, на серце якої пережите лягло важкою ношею. Драма розігрується не тільки далеко в морі, але і в цій кімнаті, заставленій моделями кораблів. В очах старого Томаса видніються біль і муки совісті, які накопичувалися все його життя після того нещасливого плавання на «Ессексі». І його визнання, такі необхідні як письменнику, так і самому китобою, виявляються не просто видовищним одкровенням, а справжньою сповіддю.
Хочеться відзначити гру Кілліана Мерфі, який втілив кращого друга Оуена. Йому рідко останнім часом випадають головні ролі, ось і тут він грає другорядного персонажа, але Мерфі зробив все, аби запам'ятатися кожною своєю сценою. Нехай про цього персонажа ми знаємо дуже мало, але його боротьба із залежністю від алкоголю розкриває, що перед нами дуже стійка людина, здатна кинути виклик своїм внутрішнім демонам. Капітаном «Ессекса» став Бенджамін Уокер, але його самовпевнений персонаж, який толком не знає, що робить, особливих почуттів не викликає. Хоча для контрасту з Чейзом він цілком годиться. А Френк Діллейн, який виконував роль юного Волдеморта в «Гаррі Поттері і Напівкровному принці», показує в даному фільмі, що йому впору грати суперечливих персонажів.
В своєму «У серці моря» Ховард грамотно поєднує екшен, всі ці катастрофічні події в морі, разом з численними людськими драмами. Опинившись перед лицем смерті, зустрівшись віч-на-віч з караючою десницею, якою символічно стає величний кит, китобої розуміють це, і прагнення вижити за будь-яку ціну для багатьох з них стає свідомим вибором, тільки вони ще не припускають, як з цим вибором будуть жити далі. Один з візуально підкорюючих фільмів року, що змушує задуматися про те, на що здатні люди заради виживання. А той самий білий кит – справді щось приголомшливе.
Величезний кит може знаменувати для китобоя не тільки хороший улов, але і справжню катастрофу. Адже у самому серці моря він – владика, а люди – не більше, ніж крихітні піщинки на безкрайній водній гладі.
