Новини про фільм7 життів (2008)

У 2 сезоні науково-фантастичного серіалу «Мандалорець» з'явиться знаменита героїня всесвіту «Зоряні війни» Асока Тано, і її втілить Розаріо Довсон.

Це взагалі нормально?!

Фільм, безумовно, непоганий з погляду режисури й акторських робіт, але сценарій картини досяг небаченої досі глибини ідіотизму, чим і звів нанівець багато позитивних моментів. Почнемо із самого початку й, боюся, мені не вдасться обійтися без спойлерів.

Бен Томас - незвичайний агент податкової служби. Він шукає в базі платників податків людей з великими заборгованостями й усіляко намагається їм допомогти зворушливо-ідіотськими методами. Але вибір Бена падає не просто на боржників, а на боржників з великими проблемами в галузі здоров'я: на сліпого музиканта, на просту дівчину з неоперованим пороком серця, на дитину, якій потрібна пересадка кісткового мозку, на хокейного тренера, якому необхідна нирка. Загалом, задуми Бена невідомі до кінця фільму, на цьому поки й зупинимося. Відзначимо тільки те, що Бен шукає воістину гарних людей, тому що його незамінної «допомоги» дійсно на всіх не вистачить.

В процесі відбору «обраних» він усіляко перевіряє їхній ступінь «гарності» тому що не хоче помилитися у виборі. Іноді ці перевірки виглядають як зворушливі бесіди про сенс життя, іноді вони зводяться до простого приниження випробуваного. Мабуть, до кожного потрібний індивідуальний підхід...

Далі з'ясовується, що Бен Томас пережив страшну автокатастрофу, яка відбулася через його провину, в якій загинуло багато народу, у тому числі і його дружина. Аварія відбулася через неуважність і незібраність Бена, злого наміру в нього, зрозуміло, не було, але він вирішив, що його життя втратило будь-який сенс, і подумав, що він не вартий прощення. Отоді в його запаленому мозку й виникла «шляхетна» ідея розібрати себе, здорового й сильного чоловіка в розквіті сил, на органи, щоб роздати себе вдячним потерпілим. Бен не пішов у рятувальники, не заснував фонд боротьби зі СНІДом, а по примсі сценариста вирішив виявити кмітливість і зробив безглузде самогубство.

Коротше, мораль цієї байки така, що важкі життєві провини треба викупати кров'ю, і немає тобі прощення навіть якщо твоя провина - лише випадковий збіг обставин. Дуже «життєстверджуюча», знаєте, точка зору. Але виникає питання, чи достатня провина за написання таких сценаріїв для спокути вищеописаним способом? По-моєму десь поруч...

Що стосується акторів, то Уілл Сміт уже порядно набрид подібними ролями. Він завзято видавлює сльози у всіх фільмах підряд незалежно від жанру. Не став виключенням невиразний «Я - легенда» і навіть в «Хенкоку» знайшлося місце для сумної мордочки Сміта. На мій погляд, явно нездорова тенденція. В цілому акторська робота непогана, але «лицар сумного образа» вже порядно дратує.

Розаріо Доусон цілком стандартна, але її з Беном любовна історія після вищеописаного вчинку виглядає брутально й вульгарно. А момент, в якому вона пильно дивиться в очі персонажа Вуді Харрельсона, знаючи, чиї це насправді очі, так й взагалі віддає якимсь канібалізмом.

Вуді Харрельсон і Баррі Пеппер у фільмі просто побували присутніми, але їхні малюсінькі ролі на більше, мабуть, і не були розраховані.

Режисура посередня, хоча гріх жадати від мелодрами чогось більшого.

У підсумку ми маємо сльозоточиву мелодраму з явними перегинами в галузі драматизму. Склеплено фільм професійно й гідно, але товариш Грант Ніпорте відповідальний за сценарій явно їв під час роботи якісь не ті грибочки, а подібне баловство ніколи до гарного не приводить. Такої вульгарно-альтруїстичної кінцівки ще не було у світовому кінематографі... Скажу чесно, що попередній фільм Габріеле Муччіно зі Смітом у головній ролі мені сподобався більше.

P. S. До речі, отрута медузи задіяної у фільмі (box jellyfish - морська оса або медуза-коробочка) проникає в усі людські органи, роблячи їх непридатними до пересадження.

"11 балів"

В той час як в Росії в прокат виходить «Населений Острів» (читай - тупе гівно), за бугром йде нежартівлива боротьба за глядача. В американський прокат вийшли такі різні, але, безсумнівно чудові фільми як «7 життів» з Уіллом Смітом у головній ролі, «movie id=26829 name='Рестлер'>» з Міккі Рурком і «Завжди говори «ТАК»» із Джимом Керрі.

Власно про перший і піде мова. Фільм італійського режисера Габріеле Муччіно, вже відомого за шедевральною картиною «В погоні за щастям», до речі, теж з Віллом Смітом у головній ролі. Даний тандем уже приречений на успіх, і він себе виправдав сповна!

Сюжет при перегляді семи життів нагадав мені фільм «21 грам»: так само спочатку нічого незрозуміло, навіть не можеш зрозуміти минуле або сьогодення показано в деяких сценах, минуле головного героя теж досить мрячно. Але поступово цей паззл починає складатися, і стає ясно, що герой Вілла - людина з великим вантажем на душі, який прагне допомогти зовсім незнайомим людям. До кінця фільму весь паззл буде зібраний, і ось тут вас і вразить вся сила сюжету й вже нагнічена до межі грою акторів атмосфера.

Розповісти подробиці, або ж видати який-небудь спойлер до цього фільму, вважаю злочином, тому що фільм є безумовним шедевром. Навіть ні, це щось більше, ніж просто шедевр. Я бачив багато відмінних фільмів, але цей - бездоганний у всьому! Відмінна операторська робота, прекрасна режисура, незрівнянна гра акторів, яка змушує повністю поринути в світ їхніх емоцій і переживань, просто ідеальний звуковий ряд, уже відзначений мною сюжет. Я сподіваюся на швидку появу в мережі субтитрів, щоб насолодиться цим фільмом знову, без перекладача, який бубонить у мікрофон бездушним голосом.

Кращий фільм збіглого року! Найкращий з усіх мною побачених! Перший фільм, якому хочеться поставити 11 балів з 10! По емоційності при перегляді можна порівняти лише з «Зеленою милею» або «Леоном». Цей фільм змусить пустити сльозу навіть найтвердішу людину. А що ще треба від фільму на 11 балів?