Рецензія на фільм «Любовний настрій»
Нестерпна швидкоплинність молодості
У 2000 році кінорежисер Вонг Карвай, який є одним з найяскравіших представників гонконгської Нової хвилі, показав світу одну неймовірно тонку і зворушливу драму про відносини двох самотніх молодих людей під назвою «Любовний настрій». Це був його далеко не перший і далеко не останній фільм, але саме він ось уже два десятиліття абсолютно заслужено займає провідні місця в рейтингах найкращих фільмів всіх часів. Чим же він так сильно зумів підкорити серця кіноманів по всьому світу?
Головними героями романтичної драми «Любовний настрій», чиї події починаються в Гонконзі в 1962 році, виступають пан Чоу Мо Вана та пані Су Лі Жен, які одночасно заїжджають разом зі своїми дружиною та чоловіком в сусідні кімнати в одному прибутковому домі, де живе безліч гучних та дружних людей. Дружина Чоу і чоловік Су часто їздять у відрядження, тому наші герої часто залишаються одні, й поступово вони розуміють, що у їхніх «других половинок» давній роман. Це усвідомлення розбиває їхнє серця та їхній звичний уклад життя, але разом з цим дозволяє їм бути менш самотніми в компанії одне одного. Адже всім відомо, що спільне горе зближує.
Жанр мелодрами є одним з найпопулярніших в кінематографі, оскільки всі люди хочуть кохати й бути коханими, це закладено в наших ДНК і в наших серцях, але повірте, скільки б лав-сторі ви не подивилися за все життя, «Любовний настрій» не схожа ані на одну з них. Карвай будує історію кохання Чоу і Су за допомогою тонких натяків і платонічних жестів, залишаючи для глядача головну загадку – чи будуть вони разом, чи ж, злякавшись своїх почуттів, повернуться до своєї затишної самотності. Або, що ще гірше, до своїх невірних чоловіка та дружини.
Карвай дуже тонко прописав головних героїв «Любовного настрою», а талановиті актори Меггі Чун і Тоні Люн Чу Вай їх зіграли зі ще більшою тонкістю. Їхні платонічні відносини нагадують метелика, що сів на прекрасну квітку, і, якщо до нього наблизишся занадто близько, він полетить безповоротно. Так і наші герої ходять на безпечній відстані від своїх почуттів, не дозволяючи пристрасті оволодіти собою, оскільки дуже бояться пірнути в цю безодню кохання. Бояться в ній потонути. Але найбільше бояться осуду з боку консервативного суспільства Гонконгу і падіння в своїх власних очах, адже тоді вони стануть схожими на своїх невірних «половинок», а цього вони не хочуть найбільше.
До речі, «Любовний настрій» – це не справжня назва даного фільму, це назва його американської локалізації «In the Mood for Love», а оригінальна назва перекладається з китайської як «Квіткові роки». І мова тут не про ті квіткові мотиви на сукнях головної героїні, хоча вони також є відсиланням до назви. Йдеться про роки молодості, квіти якої швидко в'януть, залишаючи людей з купою жалю про те, чого вони не встигли зробити, коли були молоді. Саме про це говорить весь фільм і та фраза, яку режисер обрав для епілогу. Молодість швидкоплинна, кохання швидкоплинне, саме життя жахливо швидкоплинне, і ми, люди, не повинні витрачати його на тих, кого ми не любимо і хто не любить нас і завдає нам болю.
Фільм Карвая огортає своєю меланхолійною атмосферою з нотками романтики і недомовленості, захоплює тонкою роботою оператора Крістофера Дойла (і його наступників Марка Лі Пінбіна та Квана Пун-Люна), вражає зорові рецептори кожен раз, коли героїня Меггі Чун з'являється на екрані в новій сукні неймовірної кольорової гами, перетворюючи кожен коридор, кожну кімнату на модний подіум, але, найголовніше, «Любовний настрій» змушує задуматися над своїм життям і втраченими можливостями. Культова стрічка Карвая вчить жити сміливіше, ризикувати в коханні й цінувати свою споріднену душу, коли вам нарешті випадає шанс її зустріти. Адже життя занадто коротке, щоб приносити себе в жертву і залишатися вірними тим, хто давно не є вірним вам.
Тому живіть своє життя так, щоб про ваші почуття чули і знали ваші кохані, а не дупло в дереві або в стіні стародавнього храму, куди нерішучі люди розповідають секрети свого серця, а після засипають їх землею.
