І ви мене запитаєте - що за фільм такий «День Д»? А я відповім - мутне гівно. А ви такі: «але як же? Адже там знімається Пореченков, Трухін, Вержбицький і взагалі?» А я: «Ну й фіга? Все одно гівно, дешеве причому». Все, що у фільмі було варте перегляду - показали в трейлері.
І навіть могутнє патріотичне розжарення фільму не допомагає. З тієї же причини, двічі згаданій вище.
Взагалі, коли творцям фільму на зйомках веселіше, ніж глядачам на перегляді - начувайся. Вірніша прикмета.
Про сюжет, який є сюжетом «Командо» з Арнольдом, і був з мінімальними зусиллями й змінами пересаджений на наш ґрунт, казати не варто, оригінал всі дивилися, всі знають (Хто не знає - вийшли з класу, вам не місце серед нас, нормальних людей!) Змінилося дещо - Росія замість Америки, десантник Іван замість полковника Матриці, мерзенний естонець замість колумбійського барона. Всі інші - ті ж, там же. Тільки гірше.
Тут важливо розібратися - навіщо взагалі затівають рімейки й перезнімання? Як правило, щоб привнести в старий матеріал щось своє, нове, підняти відмінний колись задум на іншій, більш високий технічний рівень.
Що можна сказати за фактом перегляду фільму «День Д»? Нового у фільм додано нічого не було, а з технічної точки зору все зроблено настільки тужливо, що просто гаси світло. Якщо завданням фільму було більш-менш точне відтворення рівня піротехніки 80х років минулого століття - то так, деякої подібності вдалося домогтися. Якщо стояло завдання показати ідіотськість відтворення американських сценаріїв на російському фундаменті - вийшло, так. Інші можливі цілі губляться в тумані, і знайти їх непросто.
Плюс до цього, творці явно не визначилися з жанровою приналежністю фільму - чи буде це пародія на тупі бойовики взагалі й «Командо» зокрема, або власно кондовий невигадливий бойовик або зовсім - триб’ют минулим рокам, коли таке радісно хавалося. В результаті маємо жахливий треш, де пародійні елементи сусідять із недоречним пафосом, а патріотизм, який старанно нагнітається, і ненависть до проклятих прибалтів розбиваються хвилею об сцену втоплення головного лиходія в бочку із червоною ікрою.
І куди поділися п'ять мільйонів доларів бюджету - неясно жодного разу.
Актори у своїй грі навіть не стараються. Пореченков успішно супиться й роняє вагомі короткі фрази, які, мабуть, повинні негайно розтаскуватися на цитати. Але цього не відбувається - їх всі, задовго до «Дня Д», уже вимовив Арнольд. А Шварц - він такий, він свої слова не дозволить розтаскати всім підряд. Навіть якщо це актор Пореченков.
Михайло Трухін (він же опер Слава Волков з «Ментів») у ролі сексуально стурбованого наркомана вийшов зненацька бадьоро - пару раз навіть сподобався. Але й це не пішло фільму на користь, тому що він відтягнув на себе п'ятнадцять із сімдесятьох п'яти хвилин фільму, що неприпустимо багато для епізодичної й не дуже важливої, загалом, для сюжету ролі.
Вержбицький у ролі традиційного бед-боя - взагалі ніяк, амплуа Гері Олдмена освоїти повною мірою не вийшло.
В результаті догледіти це чудо виходить, тільки задіявши всі вольові резерви організму.
Наступний крок - зняти на мобільний телефон аналогічне перезнімання «Матриці» і «Зоряних війн», змонтувати результат на домашньому комп'ютері, піти в глибокі мінуса під час прокату й продовжити голосіння про «збитковий кінематограф».
Разом повторюся: фільм - блювотний порошок, все краще, що в ньому було, показано в трейлері. Тому подивіться краще його, це швидше, приємніше й дешевше.
