Зради і хеппі-енди по Ніколасу Спарксу
Останнім часом екранізації мелодраматичных романів популярного американського письменника Ніколаса Спаркса виходять з регулярністю одна кінокартина в рік. І на цей рік припала прем'єра адаптації його роману «Вибір», написаного в 2007 році, і якому також не судилося стати другим «Щоденником пам'яті».
Наступним на черзі екранізувати твори Спаркса виявився продюсер і режисер Росс Кац. Він, між іншим, за свою продюсерську роботу був номінований на «Оскар» цілих 2 рази, але нехай ці регалії в даному випадку вас не обдурять, оскільки з деяких історій просто неможливо зробити шедевр.
«Вибір» знайомить нас з типовим холостяком Тревісом, який живе в своє задоволення і не заморочується щодо серйозних стосунків, хоча аж ніяк не проти, що його роман з Монікою відновився. І тут до нього в сад заявляється посеред ночі сусідка Габбі в одній піжамі і вичитує героя з приводу гучної музики і нібито неприйнятної поведінки його пса. Зрозуміло, це любов з першого погляду, але заковика в тому, що у неї є наречений і у нього начебто є дівчина. Тільки це не заважає їм почати зраджувати, надівши свої «рожеві окуляри», і в результаті опинитися разом, як і вимагає того жанр. Але тут спрацьовує закон карми та їх хепі-енд опиняється під загрозою, коли ви вже думаєте, що, нарешті, зараз підуть титри.
Тревіса втілив американець Бенджамін Вокер, найбільш відомий втіленням Авраама Лінкольна, який полює на вампірів, і капітана з минулорічної морський епопеї Рона Ховарда «У серці моря». З головними ролями йому не дуже щастить, ось актор і погодився стати героєм-коханцем світу Спаркса, що аж ніяк не прикрасило його фільмографію.
Компанію йому склала Тереза Палмер, яка показала героїню, що розпадається на наших очах. На початку фільму Габбі представляється цілеспрямованою, розумною дівчиною, яка старанно готується стати лікарем, але з моменту зустрічі з Тревісом все її чудове майбутнє йде під укіс. Вона стає повністю залежною від цих відносин і перестає існувати поза них, остаточно перетворюючись в одну з сотень стандартних страждаючих героїнь мелодрами.
Другорядних персонажів «Вибору» грають досить відомі особи, як легенда британського кіно Том Вілкінсон, дочка Афіни з «Персі Джексона і викрадача блискавок» (або дочка Дуейна Джонсона «Розлому Сан-Андреас») Александра Даддаріо, Тому Веллінг він же Кларк Кент з «Таємниць Смолвіля» і Меггі Грейс, вона ж та сама дочка Ліама Нісона, яку він рятував цілих три фільми. Часом вони розважають своєю появою на екрані, але ненадовго.
В «Виборі» намагаються підняти серйозні теми, як роковий вибір відключення коханої людини від апарата штучного забезпечення життя, але інфантильну поведінку героїв і втрачений зв'язок даної історії з реальністю зводять всі ці спроби надати фільму глибокий сенс нанівець.
Як для легкої мелодрами кінокартина занадто затягнута, йде майже дві години, і якщо не ставитися до подій зі значною часткою іронії, а то й сарказму, сміючись над безглуздістю і надуманістю того що відбувається, то витерпіти до фіналу буде надзвичайно складно. Якщо душа вимагає романтики, навряд чи історія Тревіса і Габбі задовольнить цю потребу. Єдине, що все-таки є прекрасного в цьому «Виборі», – це прекрасні водні пейзажі Північної Кароліни.
В житті перед людиною постає не один складний вибір, але до таких навряд чи буде відноситися перегляд «Вибору» за романом Ніколаса Спаркса.
