Біографія Еміра Кустуріци

Біографія Еміра Кустуріци

Народився в Сараєво, Югославія, у мусульманській родині із православними сербськими коріннями. Закінчив академію FAMU у Празі. Знятий ним на третьому курсі фільм «Герніка» одержав головний приз на фестивалі студентського кіно в Карлових Варах. В 1981 році відбувся його повнометражний дебют з фільмом « чи Пам'ятаєш ти Доллі Белл?», що розповідає про дитинство й дорослішання в рідному Сараєво в шістдесяті. Наступний фільм пішов тільки через 4 роки, в 1985 році - «Папа у відрядженні». Він був присвячений післявоєнним рокам у Югославії, побаченим очами дитини. Фільм приніс Кустуріці «Золоту Пальмову гілку», номінацію на «Оскар» і світову популярність. Його третій фільм, «Час циганів», також був схвалений критикою й знову вдостоївся призу на Канському кінофестивалі.

Емір Кустуріца , що уже мав досвід, викладання в кіношколі в Сараєво, був запрошений знаменитим режисером Мілошем Форманом читати лекції в Колумбійському університеті. Один зі студентських сценаріїв ліг в основу нового фільму Кустуріци «Аризонська мрія» (1993) - поетичній новелі, у якій знялися зірки американського кіно Джонні Депп і Фей Данауей. За цю картину режисер був визнаний гідним премії «Срібний ведмідь» на Берлінському кінофестивалі. Його наступна робота, фантасмагоричний фільм-притча з елементами чорної комедії «Андеграунд» (1995), у якому він зв'язав минуле своєї країни з епізодами новітньої історії (початок війни на Балканах) приніс йому другу «Золоту пальмову гілку» на кінофестивалі в Каннах.

Через три роки Кустуріца знову повернувся до циганської теми, однак на відміну від «Часу циганів», його нова картина «Чорна кішка, білий кіт» (1998) була комедією. Після цього фільму була тривала перерва, протягом якої він був зайнятий в основному власною групою «The No Smoking Orchestra», у якій він грав ще із середини вісімдесятих. У цей час місце за ударною установкою в групі займає син режисера - Стрибор Кустуріца. В 2001 році режисер зняв документальний фільм про групу «8 суперісторій».

Проте не можна сказати, що в цей період Кустуріца не мав ніяких контактів з ігровим кіно - як актор він знявся у фільмах «Удова з острова Сан-Пьєр» (2000, реж. Патрис Ле Конт), «Гарний злодій» (2003, реж. Ніл Джордан), а також продюсував картину свого співвітчизника Душана Міліча «Клубничка в супермаркеті» (2003). В 2004 році після довгої перерви на екрани вийшов новий фільм Еміра Кустуріци «Життя як чудо» - трагіфарс й одночасно історія любові, накладена на події громадянської війни на Балканах.

Музику до декількох фільмів Кустуріци («Час циганів», «Аризонська мрія» (при участі Іггі Попа), «Підпілля») написав відомий югославський музикант Горан Брегович. У середині 1990-х Кустуріца припинив співробітництво із Бреговичем, і із цього часу музику до його фільмів виконує «The No Smoking Orchestra». Композиторами фільмів «Чорна кішка, білий кіт» й «Життя як чудо» є лідер «The No Smoking Orchestra» Нелле Караджлич і сам Кустуріца (в «Житті як чудо»).

В 2005 році Емір Кустуріца прийняв православ'я під ім'ям Нєманья, про що неодноразово повідомляла преса.

10 лютого 2007 року Кустуріца став кавалером французького Ордена літератури й мистецтва.

Родина Еміра Кустуріци

Син

Стрибор Кустуріца – народився в 1978; грає на барабанах у рок-групі Zabranjeno Pusenje (No Smoking), в якій його батько грав на басу

Дружина

Майя Кустуріца – помічниця режисера у фільмі "Black Cat, White Cat"