Рецензія на фільм «Асистент вампіра»

Після неабиякої перерви сходив у кіно - подивився фільм «Історія одного вампіра» (в українському перекладі, "Cirque du Freak: The Vampire's Assistant" в оригіналі). Народу в кінотеатрі було чимало, навіть незважаючи на епідемію злісного свиновірусу та загрозу введення надзвичайного стану в країні. Ідіотів в масках не помітив зовсім, що радує.

Почався, однак, фільм. Початкові титри тривали хвилин сім, чим неабияк здивували. Ще більше здивувала їхня подібність на заключні титри гарного фільму «33 нещастя». Насмілюся помітити, скупа мультяшна графіка не дуже добре лягає на суворі оркестрові аранжування. Втім, кожному своє.

Після оркестрового початку йде вступ про хлопчика Даррена Шена, який одного разу пролазить зі своїм придуркуватим другом на виставу цирку виродків, де знайомиться зі справжнім вампіром. Вампіра грає Джон К. Рейлі, і це саме по собі смішно.

Як слідує з назви, Даррен (його грає якийсь пасажир із супердеформованою головою й очими, що сповзли на краї морди) стає учнем старого золотоволосого Джона - він цілими днями шляється по цирку та ні фіга не робить. Але зворушливого поєднання вчителя й учня а-ля «Хеллсінг» не трапляється - цирк виявляється в самому центрі протистояння гарних вампірів, які присипляють жертв і п'ють їхню крівцю, і вампірів поганих, які теж кров п'ють, але жертв при цьому вбивають. Рудий Джон, а слідом і його тупуватий учень, зрозуміло, гарні.

За поганих вампірів виступає Рей Стівенсон, якого ми знаємо по мега-трешевому «Карателю 2». Власно, його персонаж з невимовним ім'ям Мерлоугх вийшов найкраще. Крім поганих вампірів, серед декорацій роз'їжджає лімузин із шістьма фарами на морді й синім підсвічуванням, у якому сидить жирний виродок на ім’я Містер Малой та хоче зовсім незрозуміло чого. От у таких непростих умовах вампірському помічнику Даррену доведеться втратити друга, поцілувати хвостату дівчину й розв'язати війну між вампірами.

Якщо комусь здасться, що події у фільмі викладені сумбурно й фільм, у цілому, нікчемний, я з кимсь цілком погоджуся. Тут адже як - фільм про прихвосня вампірів Даррена Шена насправді поставлений аж по трьох книгах автора Даррена Шена. І от якось так вийшло, що утискання подій трьох книг в один фільм не закінчилося нічим гарним. Більше того, навіть більш-менш цільної історії режисерові розповісти не вийшло.

Хто крім рудого вампіра Джона, його голубоватого дружка з негарним ім'ям Гавнер (Уіллем Дефо, який незрозуміло що робить у фільмі) і власно Даррена є гарними вампірами? Хто крім негарного Мерлоугха є поганим вампіром? Яка взагалі роль циркачів у конфлікті? Навіщо у фільмі з'являється бородата Сальма Хайек? Хто такий Містер Малой, чого він хоче, і для чого йому армія маленьких упирів? Чому фільм закінчується, нічим толком не закінчившись? І, найголовніше, яка взагалі в ньому головна думка?

Крім сюжетних провалів, фільм украй дивно змонтований, ключові епізоди часом змінюються з дивовижною швидкістю (перший проїзд лімузина, показ нестерпного сімейного життя Даррена, його ж похорони), а нічим не примітні сцени навіщось розтягуються на десять хвилин (забіг паучихи по школі). В результаті виходить якийсь сумбур замість музики, глядач допитливо вдивляється на мельтішіння персонажів на екрані, і ніяк не може зрозуміти - хто всі ці люди? Що їм всім потрібно? А не пішли б вони...

Режисер даного шедевра, Пол Вайтц, раніше не відзначився нічим гарним, крім молодіжного тупняка 1999 року «Американський пиріг». Результати такого дивного вибору на пост режисера не сповільнили позначитися: при бюджеті в 40 мільйонів доларів, по Америці фільм зібрав поки всього 10 мільйонів. Результати не вражають, одним словом. А брательник Пола, Кріс, між іншим, є режисером із трепетом очікуваного всіма дівчатками-підлітками фільму «Молодий місяць». Вважаю, дівчаткам-підліткам варто задуматися - чи не споре Кріс аналогічну фігню? Чи варто взагалі йти на фільм?

А «Історія одного вампіра», у цілому, дурний і безглуздий фільм. Дивитися не рекомендується.